Навіть зразкові батьки іноді припускаються помилок у вихованні дітей — ніхто з нас не є ідеальним. Однак деякі помилки можуть бути настільки неочевидними, що мало хто замислюється про них взагалі — йдеться про фрази, кинуті у запалі сварки або у момент, коли дорослий втомився, відчуває злість або просто поспішає.
Деякі батьки навіть не пам’ятають про слова, сказані на адресу дитини під час емоційного сплеску, але діти часто запам’ятовують їх на усе життя, що негативно позначається на психіці. Давайте розберемося разом, яких фраз варто уникати у спілкуванні з дитиною.
Що кажуть батьки: «Будеш робити так , як я кажу. А ні, то віддам тебе в інтернат».
Що відчуває дитина: «Я боюсь, я не хочу. Мене не люблять і хочуть віддати комусь. Я їм не потрібна».
Що кажуть батьки: «Ти можеш хоч щось зробити так, як потрібно? Постійно ти робиш усе не так!»
Що відчуває дитина: «Я ні на що не здатна. У мене нічого не виходить! Я невдаха!»
Що кажуть батьки: «Ми стільки на тебе витрачаємо грошей!»
Що відчуває дитина: «Я винен батькам багато грошей. Мене вони не люблять. Я виросту, віддам їм усе, що заборгував, поїду і більше ніколи не повернусь».
Що кажуть батьки: «У всіх діти як діти, а ти?»
Що відчуває дитина: «Хтось для батьків кращий, ніж я. Цей хтось для них дорожчий і важливіший. Я не такий, як потрібно».
Що кажуть батьки: «Чи мало чого тобі хочеться! Перехочеться!»
Що відчуває дитина: «Моя думка нікому не потрібна. Мене тут взагалі не сприймають!»
Що кажуть батьки: «Іди геть з очей моїх! Усі нерви вже на межі! Іди, щоб я тебе не бачила!»
Що відчуває дитина: «Я псую мамі життя, заважаю їй. Я їй не потрібен. Я винен перед батьками за те, що заважаю жити їм щасливим життям».
Що кажуть батьки: «Ти знову завинив! Проси вибачення!»
Що відчуває дитина: «Я винний. Я все роблю не так. Так не чесно. У мене ніхто не просить вибачення, а я повинен це робити».