Категорія: Від діда, прадіда

Українська вишиванка за останні кілька років зі складової культурної спадщини перетворилася на сучасний одяг, який є в гардеробі майже кожного українця. Для іноземців українська вишивана сорочка стала символом нашої країни, маркером прихильності до української нації. Вишиванка – це зручно, престижно і дуже красиво. Цікаво, що сакральні символи на стародавніх українських сорочках, їх крій і способи носіння були настільки мудрими й виваженими, так гармоніювали з навколишнім світом, що вишиванки вивчають не тільки історики-етнографи, а й психологи, фізики, біологи і навіть астрономи. Сучасні дослідники дивуються – звідки в наших пращурів були ті знання?

Про таємниці української вишиваної сорочки розповідає заслужений художник України Олександра Теліженко.

Продовжити читання “Таємниці української вишиванки”

Сьогодні ми святкуємо одне з найбільших християнських свят — Великдень. Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями. Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.

Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: «Христос Воскрес!» –  «Воістину Воскрес!»

Продовжити читання “10 цікавих фактів про Великдень”

Cьогодні, 25 березня, українці відзначають велике церковне свято – Благовіщення. Це третє за значенням християнське свято після Великодня та Різдва Христового.

Пропонуємо вам шість головних фактів про це світле свято.

Продовжити читання “Шість цікавих фактів про свято Благовіщення та що не можна робити і яку молитву треба читати у цей день”

Прощеною називають четверту і останню неділю підготовки до Великого посту. Також це сьома неділя перед Великоднем і останній день, у який дозволяється їсти скромну їжу на зразок яєць і молочних продуктів.

Так як Великий піст – час, коли людина очищається не тільки і не стільки фізично, скільки духовно, Прощена неділя покликана підготувати людей до цього часу. У цей день люди просять один в одного пробачення і завдяки цьому приступають до посту з доброю душею, очищають серце від гріхів. Це допомагає зустріти Великдень з чистим серцем.

Продовжити читання “Як правильно провести останній день перед Великим постом”

В українській народній культурі рушник вважається одним з найпомітніших і шанованих виробів. Рушники використовуються у всіх обрядах, які супроводжують українців протягом життя – від народження і хрестин до поховання. Вишивки, що прикрашають обрядові святкові рушники, представляють мистецтво народних майстринь, що створюють дивні барвисті візерунки на полотні, які викликають захоплення у будь-якої людини, яка вміє цінувати красу. Найбільша цінність рушників полягає в тому, що за видимою для всіх красою ховається відомий для знавців символізм спеціальних орнаментів, в яких зашифровано знання про життя, людей, зв’язок людини зі своїм давнім родом.

Продовжити читання “Вишиті рушники – обереги української хати”

В Україні святкування Масляної у 2024 році розпочнеться 11 березня. Традиційно Масляна триває тиждень, тому свято триватиме до 17 числа.

Ще до хрещення Київської Русі існувало свято Колодій. Його ще називали Колодкою, Масляною, Масляною, Масницею. А тиждень, у який проходило свято, називали сиропустним. Саме зі свята Колодій почалися різноманітні народні гуляння.

Продовжити читання “Традиції на українську Масляну”

Сьогодні ми поговоримо про незамінний атрибут в українській хаті – лаву. За народною мудрістю, щоб зрозуміти, чи хороша господарка в хаті, досить подивитися на лаву. Саме тому жінки ретельно чистили й мили, застеляли їх тканими доріжками.

Продовжити читання “Українські традиції: що таке лава та для чого вона служила в українській хаті”

Сільські меблі – лави, ліжка, софи, столи, скрині, мисники, – були невід’ємною частиною інтер’єру традиційного житла українців.

Продовжити читання “Українські традиції: що таке мисник та для чого він служив в українській хаті”