Сьогодні важко знайти жінку, в гардеробі якої немає жіночих штанів. Джинси, стильні та класичні штани одягають маленькі дівчатка та літні жінки. Жіночим штанам насправді тисячі років. В Азії, Китаї, Індії, Японії жінки носили штани споконвіку, і їх скоріше шокують європейські спідниці та плаття. У Європі ж все навпаки. Для того, щоб виникла мода на брюки, потрібно було винайти велосипед і пережити дві світові війни.
Блумери – перші штани європейок
Однією з перших жінок, яка з’явилася на публіці у брюках, була американка – суфражистка і письменниця Амелія Блумер. Вона не тільки відстоювала право жінок голосувати, а й заявляла, що вони можуть носити зручний одяг – штани, нарівні з чоловіками. Амелія була впевнена, що кожна панянка має право вдягатися у той наряд, що для неї є зручним, не питаючи при цьому чоловічого дозволу.
Сама вона одного разу шокувала публіку, з’явившись на Всесвітній промисловій виставці у 1851 році в Лондоні у блумерсах – широких штанах, які одягалися разом із спідницею. Зовнішнім виглядом вони нагадували шаровари із кріпленням на щиколотці.
Консервативна громадськість осміяла Амелію, однак жінки її сміливий крок оцінили. Після виступу Блумер почали надходити листи, у яких дами просили прислати їм викройки блумерсів, і говорили про те, як втомилися від носіння довгих і важких спідниць (їхня вага могла сягати 17 кілограмів).
Відкриття Джорджії Джонсон
Велосипед варто було винайти хоча б для того, щоб жінки отримали можливість носить брюки. Саме так і вчинила у 1894 рокі місіс Джордж Джонстон, котра якось спробувала проїхати на велосипеді у спідниці. Це було надзвичайно незручно і, як виявилося, небезпечно. Вона впала і зламала руку.
Леді Джонстон через деякий час написала про цей випадок у американському журналі Ladies’ Standard Magazine: «Минулого літа ми з друзями каталися на велосипедах у дуже вітряну погоду. Моя спідниця намоталася на педаль, і я впала. Через високу швидкість падіння було таким сильним, що я зламала руку і злягла на шість тижнів. Після цього я вирішила, що ніколи більше не буду їздити у спідниці, і, якщо рука все ж таки загоїться, почну носити блумерси».
Рука зрослася, але блумерси дівчина носити не стала, замість цього розробила власний фасон. До статті вона прикріпила ескізи костюма для їзди на велосипеді: спідниця була скроєна таким чином, що її можна було закріпити навколо ніг на кшталт шароварів, а покатавшись, повернути у початкове положення.
Штани для зручності і безпеки
Під час Першої Світової війни жінки одягли комбінезони та бриджі, якими довелося замінити пишні спідниці з метою безпеки та зручності. Після війни через те, що багато чоловіків померло, жінкам довелося не тільки зайняти місця чоловіків на заводах та виробництвах, але й почати носити їх одяг через його утилітарну функцію. Пізніше носіння штанів вплинуло і на загальний вигляд жінок. Зачіски стала коротшими, а макіяж більш скромним.
Зірки у витоків моди на штани
Авангардну роль у популяризації жіночих штанів зіграла провідна французька дизайнерка Коко Шанель. Саме вона придумала штани для самої себе, збираючись у подорож до Венеції, де їй хотілося сідати в гондоли і залишати їх без проблем. Модель виявилася простою, зручною і ефектною.
Коко спочатку просто носила чоловічі чорні штани, а потім перекроїла їх на жіночу фігуру. Вдень ікона стилю віддавала перевагу укороченим штанам, а ввечері вдягала широкі та довгі.
Ще одна відома постать, котра зробила свій внесок у моду на штани ‒ Марлен Дітріх. Вона дуже любила чоловічий одяг. А брючний костюм став свого роду візитною карткою актриси. У 30-ті роки дама з напудреним обличчям, червоною помадою і вдягнена у модні штани викликала обурення, осуд і гострий інтерес. Дійшло до того, що у 1931 році бургомістр Парижу спробував вигнати її з міста на «непристойний» вигляд.
Марлен же у відповідь на його критику заявила, що всі жінки запросто б відмовилися від спідниць, якщо б знали, наскільки зручні чоловічі штани. Рік потому Марлен з’явилася на прем’єрному показі фільму «Шанхайський експрес» у смокінгу з метеликом і циліндром на голові. У руках вона тримала тростину, а у роті – цигарку.
Чоловічий слід у жіночій моді на штани
Незважаючи на популяризацію брюк, громадськість не готова була звільнитися від кайданів звичаїв. І ще тривалий час досить скептично ставилася до брюк на жінках.
Але ось кому дійсно вдалося обійти заборони та переконання, так це Ів Сен-Лорану. Саме він стер межу між жіночою та чоловічою модою. У 1966 році Ів випустив ризиковану колекцію брючних костюмів, яка запаморочила голову не одній дівчині. І навіть ніякі заборони не змогли зупинити жінок в їх прагненні носити брючні костюми. Так почалася епоха жіночих костюмів – «Le Smoking».
Моделі жіночих штанів: їх відмінності та особливості
Рейтузи
Штани з еластичної тканини фасону, що обтягує, на штрипках. Найчастіше використовуються для туризму.
Штани кльош
Модель з розтрубом, в більшості випадків від коліна, але може починатися і від стегна. Спочатку були елементом уніформи американських матросів ХІХ століття. У XX столітті активно використовувалися чоловіками і жінками.
Бриджі
Укорочені штани до середини ікри у класичному варіанті. Трапляються також варіанти з манжетами знизу. Сучасні моделі можуть трохи змінюватись по довжині в більш короткий бік.
Капрі
Укорочені штани трохи вище щиколотки.
Банани
Широкі біля пояса штани, що звужуються до низу. Були популярні у 80-ті роки XX століття, знову увійшли у моду наприкінці «нульових».
Чинос
Літні штани з “дихаючої” тканини навмисне недбалого вигляду. Мають складки біля пояса, часто носять підгорнутими. Класичні кольори даної моделі – бежевий, оливковий, хакі, білий. Спочатку створювалися для американських солдатів.
Оксфордські штани
Надзвичайно широка модель. Шиються переважно з вовняної тканини.
Бермуди
Широкі штани до колін або трохи нижче, шиють з легких та строкатих тканин. Дуже популярна модель для пляжного відпочинку. Улюблений одяг серфінгістів.
Галіфе
Штани широкі на стегнах, що облягають, від колін до щиколотки.
Дудочки (сигарети, трубочки)
Облягаючі штани прямого фасону.
Шаровари (балони)
Широкі штани, переважно з тканин, що струмують, або шовку, що збираються у щиколотки за допомогою зав’язки або на резинку.
Легінси
Штани з еластичної тканини, що сильно облягають ногу.
Вітрила
Широкі штани. Типово жіноча літня модель, що шиється переважно з легких тканин.
Афгані (аладдини, зуави)
Широкі штани з сильно заниженою проймою. Набули широкого поширення в Індії та Афганістані.
Кордеройз
Штани з вельвету в рубчик.
Карго
Вільні штани з накладними кишенями в районі колін і не тільки. Переважно шиють з легких тканин, що “дихають”. Часто мають зав’язки знизу штанин.
Панталони
Вільні штани до колін. Спочатку були спідньою білизною.
Чурідар
Індійські штани, широкі зверху, донизу звужені і зі складками. Складки створюються за рахунок того, що довжина штанів перевищує довжину ніг.
Спідниця-штани (палаццо)
Широкі штани з легкої тканини, що струмує. Часто можна сприйняти за спідницю.
Скінні
Штани, що надзвичайно обтягуютьу. Неодноразово критикувалися з боку медиків.
Бамстери
Штани, що сидять низько на стегнах.
Велосипедки
Короткі штани з еластичної тканини, запозичені зі спортивного середовища.