«Обібрати відповідну кількість винковатих яблок середньої величини і повиверчувати (але щоби не пороздирати), кидати в кип’ячу воду на 5 хвилин, щоби відпарилися (щоб стратили сирість і були м’які). Вибирати друшляковою ложкою на сито, щоби вода стекла, потім уложити на полумисок, накласти в кожне яблоко конвітурів.
Вбити тверду піну (так щоби, коли таріль перехилиться, піна ся держала). Всипати (на 8 білків) пів шклянки цукру, вимішати, виложити на яблока, вигладити ножом, посипати цукром і січеними мігдалами та й поставити до літної рури на годину. Коли засохне і прирум’яниться, видати на полумиску», – ориганальний рецепт смаколика «Яблока в пінці», першої україномовної кулінарної книги-бестселера «Домашня кухня. Як варити і печи».
Автор книги – Леонтина Лучаківська – уродженка Тернопільщини.
Кулінарна книга Леонтини Лучаківської сьогодні цікава як багатьма актуальними рецептами (які можна практично реалізувати), так і стравами, що мають здебільшого історичну цінність, через втрату чи недоступність складників до них (бекаси, чмелюхи, серна, олень та ін.).
Окрім рецептів, книга наповнена рекомендаціями досвідченої господині, що стосуються нюансів приготування страв, культури їх подачі та поведінки за столом. У ній можна знайти багато рецептів випічки і «теплих страв. А ще можна прочитати, як виглядало урочисте чаювання знатної родини. Ось так у 1910 році Леонтина Лучаківська подавала «Чай на підвечірок».
Леонтина народилася 1858 р. в селі Должанка на Тернопільщині у родині священика Дмитра Лучаківського, який отримав тут парафію і служив у церкві св. Івана Богослова. Мати Антоніна походила із священицької родини Івана та Юліани Дольницьких. Батько свого часу навчався у Львівському університеті та Львівській духовній семінарії разом із Маркіяном Шашкевичем. Дівчинка була наймолодшою у великій родині, де було шестеро дітей: найстарший син Володимир і п’ятеро доньок – Кароліна, Людвига, Емілія, Олександра і Леонтина. Це була велика інтелігентна, шляхетна, патріотична українська родина, яка дала Україні чимало відомих особистостей. Зокрема, старший брат Леонтини Володимир Лучаківський став громадським діячем, доктором права, першим українцем – міським головою Тернополя у 1896-1903 рр.
Сестри Леонтина і Олександра залишились неодруженими. Після смерті батька в 1885 р. Леонтина разом із сестрою Олександрою переїхали до Львова. Тут вони у скрутних матеріальних умовах прожили майже півстоліття. Олександра заробляла на життя кравецтвом, шиючи жіночий одяг. Леонтина померла в 1935 р. у віці 77 років.
Книга «Домашна кухня. Як варити і печи» вийшла у Львові в 1910 р. Леонтині було на той час 52 роки. Досвід довгого життя, працю і знання, набуті внаслідок домашньої науки і виховання, вона зібрала у книзі кулінарних рецептів. Видання повністю профінансував відомий у Галичині громадський діяч і меценат Микола Заячківський. Через два роки у 1912 р. побачив світ другий ідентичний наклад книги. Львівська щоденна газета «Діло» ось так відгукнулася на вихід книги:
Се перша руська кухарська книжка, з якої кожда русинка може добре навчитися варити і печи найріжнорідніші страви на всі пори року, а до того дуже смачні і дешеві, і печи всякі смачні і також дешеві печива.
До видання увійшло 455 переписів, зібраних у 17 розділів (наприклад, «Росоли і зупи», «Соси до мяса», «Мяса», «Паштети, паштетики, тісто французьке і крухе до паштетів», «Ярина», «Компоти», «Салати», «Морожене» та ін.). Широкий діапазон представлених рецептів – від найпростіших та економних (яйця в майонезі, макарони до росолу, зупа помідорова, зупа яринна) до вишуканих із багатьма дорогими інгредієнтами, які могли собі дозволити заможні господині (серна, паштетики з серни, пантарки печені, перепелиця з рижом, квічоли, бекаси, чмілюхи).
Рецепти представляють собою як українську галицьку кухню (сальцесон подільський, валочки должанецькі до чаю, булки подільські без яєць, книшики домаморицькі, цвібак ломницький), буковинську (медівик буковинський), так і єврейську (булки жидівські шабасові, прецлики з маком до чаю) та європейську – австрійську, польську, французьку, італійську (наприклад, тісточка французькі з пінкою, бабочка гольштинська, бабка німецька до кави, зупа італійська ковбаски віденські, тісточка віденські, тісточка еспанські, торт прованський та багато-багато ін.).