Кумедні, добрі, яскраві та незвичайні ляльки Оксани Островської відразу викликають симпатію. Ось уже тринадцять років жінка шиє ляльки. В її руках народилися сотні іграшок, які стали не лише вірними друзями маленьких хлопчиків та дівчаток, а й окрасою інтер’єру. Це добрі ляльки, які дарують людям радість.
Народилася я в Миколаївській області, а коли виповнилося три роки, батька, який був військовим, перевели до Калинівки, а з ним переїхали і ми. Мама влаштувалася швачкою у будинок побуту. Вона часто брала мене на роботу, бо залишити не було на кого. І я дуже любила перебирати клаптики тканини, а коли трішки підросла – почала щось шити, – пригадує Оксана Островська.
Свою першу ляльку майстриня пошила у сімнадцять років. На той час дівчина перебувала у лікарні й коли прийшов час залишати медичний заклад, вона пошила іграшкового павука, якого подарувала своїй сусідці по палаті. Свого павучка шила без викройки, з підручних матеріалів, але він вдався і сподобався новій власниці.
Любов до шиття передалася Оксані Островській від матері, а Бог наділив її творчим талантом. Тому ляльки, які шиє майстриня, не повторюються. Кожна має свою родзинку та індивідуальність.
Хоча перша лялька – павук із хутра і була вдалою, але по-справжньому займатися лялькарством жінка почала значно пізніше. Спочатку – це були ведмедики для сина Дмитра, які разом шили зі старих речей. Творча душа не знала спокою й шукала для себе цікаве хобі.
Десь років тринадцять тому я вирішила пошити своїй похресниці ляльку Тільду – маленького ангелочка, який подарувала на її день янгола. Викройку я знайшла в інтернеті, шила вручну, бо швейної машинки тоді в мене не було. Але ця перша лялька надихнула мене на подальшу творчість, – ділиться спогадами майстриня. – У моєму доробку зараз багато ляльок – це і зайці, і ляльки – Тільди, ангелочки, інші веселі та кумедні тваринки. У кожну вкладаю душу і добрі побажання.
Усі необхідні матеріали Оксана Островська замовляє інтернетом. Сучасні гаджети допомагають і в пошукe необхідної викройки. Але з часом майстриня вже добре «набила» руку та око і в кожну іграшку вносить свої корективи. Деякі шиє за власними викройками і задумом.
Калинівчанка неодноразова брала участь у Фестивалі подарунків ручної роботи «VinArtFest», виставляла свої роботи на Дні міста у Калинівці. Ляльки Оксани Островської купують для дітей та в подарунок, як сувенір.
Кожна лялька має свою історію. Якщо це для дитини, я шию ляльку з одягом, який знімається, якщо це сувенір, тоді вже інша модель. Щоразу шукаю щось нове. Вже пробувала виготовляти ляльки з ґрунтованого текстилю. Робила ляльки за мотивами Гапчинської. Багато замовлень на ляльки в українському стилі. Є багато задумів і планів, – посміхається жінка. – Мої ляльки вже «оселилися» й за кордоном. На весілля племінниці, яка виходила заміж за німця, я пошила ляльку мишки в українському костюмі і ляльку ведмедя – в німецькому. Бо молодята жартома називали один одного «мишка» і «ведмедик». Ще одна лялька україночка «поїхала» у Канаду. Щоразу хочеться пошити щось нове, цікаве та добре.
Останній, важкий для України рік, важкий і для Оксани Островської, яка перестала шити ляльки. Каже, що з тривогою та поганими думками не можна братися за справу. Наснагу дає маленька онучка Юлечка, яка має у своїй іграшковій колекції і бабусині подарунки.
Усвідомлюю, що життя триває і потрібно жити, творити, нести людям добро, тому планую пошити для онучки ляльку з різним одягом, – ділиться планами майстриня. – Можливо, ще кілька років і вона також допомагатиме мені і ми разом створимо ще багато гарних іграшок.