Мовних помилок припускаються всі. Навіть шановані професори та вчителі української мови. А от що точно до снаги кожному з нас — це прополювати бур’янці кальок і росіянізмів у повсякденному мовленні. Бо це вони непомітно, але впевнено перетворюють мову на суржик. Зібрали 12 росіянізмів, яких вам негайно треба позбутися.
Приймати участь
Ох уже ця неоковирна калька з російської мови — «принимать участие». Але ж у нас є прекрасний, дзвінкий і, головне, наш ріднесенький відповідник: «брати участь», «взяти участь».
Які відповідники українською варто вживати?
Користується популярністю
Слово «користуватися» в українській мові передбачає отримання користі, прибутку: «користуватися благами технічного прогресу», «користуватися платформою iLearn, щоб підготуватися до НМТ». А ось коли ми хочемо сказати, що людина, ідея, проєкт абощо є успішними — змінюймо кальку з російської «пользуется популярностью» на «має успіх», «має популярність», «є популярним/успішним».
За бажанням Не примножуймо нетипові для української мови покручі на кшталт «за бажанням керівництва» (рос. «по желанию»), «надсилати за адресою» (рос. «по адресу»). Не завжди слід перекладати російський прийменник «по» як український «за», адже це примножує фрази-гібриди. Отже, ми можемо з вами плекати чистоту мови й казати: «на бажання керівництва», «надсилати на адресу».
Вибачаюсь
Російською кажуть «извиняюсь». Українською — «перепрошую», «вибачте мені», «даруйте», «пробачте». До того ж слово «вибачаюсь» містить колишній займенник -ся, що був формою від себе — миюся, чешуся. Тож ті, хто каже «вибачаюсь», ще й ніби вибачаються самі перед собою.
Не відволікай мене
«А в цій фразі що не так?» — вже подумали ви. Так от: тут ми з вами впритул підійшли до найпідступнішого підвиду суржика — «суржик автоматичний». «Не відволікай», «відволікатися» — дослівний переклад з російської «не отвлекай», «отвлекаться». В українській мові «відволікати» вживається в прямому значенні та є похідним від слова «волокти» — тягнути щось або когось, волочити.
Які відповідники українською варто вживати?
Брюки
Так-так, цей улюблений і чоловіками, і жінками елемент гардероба українською правильно називати «штани». На відміну від «брюк», які до нас прокралися з російської мови, слово «штани» наші предки вживали часто. Ось кілька приказок і крилатих висловів на підтвердження: «Так до діла, як свиня штани наділа», «протирати штани», «без штанів мене залишив», «З божої волі продав штани, купив солі».
Етимологія слова «брюки» має латинське коріння — «bracae», а часто вживаним в Україні стало за радянських часів: у сфері швейної промисловості були популярними терміни «брючний цех», «брючний костюм». Ви здивуєтесь, але останнє словосполучення і досі вважається коректним. Та було б добре, якби ми частіше вживали український відповідник «жіночий костюм-штани».
В кінці кінців
Ще одна підступна калька з російської «в конце концов». Урешті-решт, запам’ятаймо, будь ласка: правильно говорити «зрештою», «врешті-решт» або «кінець кінцем». А ось і приклад із твору Андрія Гудими: «Зі злості навіть обізвав мене злочинцем, якого доля кінець кінцем приводить на місце скоєного злочину».
Зйомки
Слово «зйомки» таке ж безнадійно чуже нашій мові, як і буква «ъ». Тож використовуймо не такий короткий, але свій правильний відповідник — «знімання». Коли знову закортить сказати «зйомки» — згадуйте фрази-підказки «знімальний майданчик», «знімальна група».
Відношення
Українці часто припускаються помилки, вживаючи слово «відношення», що є калькою російського слова «отношение».
Які відповідники українською варто вживати?
Замерз, замерзла
«В нашому педагогічному коледжі економлять на опаленні — я геть сьогодні замерзла на парах», — розповідає студентка мамі телефоном. Та, на щастя, вона не перетворилася на крижану скульптуру, не загинула від холоднечі. Тому слово «замерзла» тут недоречне. Коли людині дуже холодно, варто вживати слово «змерзла», «змерз» та давати спокій тому суржиковому «замерзла», яким користуються східні сусіди.
Батюшка і матушка
Саме так українці часто називають священника з дружиною. Це помилка, адже «батюшка» і «матушка» — це російські слова. Відповідники українською мовою — піп і попадя, панотець і паніматка. На жаль, через атеїстичну пропаганду в СССР слово «піп» набуло негативного забарвлення й у звертанні до священника нині не використовується. Натомість буде коректно сказати «отець», «панотець», «отче».
Виключення
«Завтра зустрічаємось у Zoom на уроці фізики, ніхто не виключення», — нагадує вчитель учням. Однак «не виключення» в цьому випадку — калька з російської «не исключение». Тож коли йдеться про те, що відходити від правил не можна, варто вживати українське слово «виняток». Якщо ж ідеться про щось ду-у-уже особливе чи когось особливого й непересічного — говорімо «винятковий», «надзвичайний»: «Мій учень Вадим — винятково обдарована дитина».
Слово «виключення» вживаємо тоді, коли іменник, утворений від дієслова «виключити», позначає певну дію: «виключення країни з ООН».
За матеріалами «Освіторія»
Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті