В Україні святкування Масляної у 2024 році розпочнеться 11 березня. Традиційно Масляна триває тиждень, тому свято триватиме до 17 числа.
Ще до хрещення Київської Русі існувало свято Колодій. Його ще називали Колодкою, Масляною, Масляною, Масницею. А тиждень, у який проходило свято, називали сиропустним. Саме зі свята Колодій почалися різноманітні народні гуляння.
Традиції на українську Масляну
1. Тиждень відрізняється від інших дат тим, що в ці дні люди не їли м’яса, сала та інших жирів. Найчастіше вони їли яйця та молочку.
2. Весь тиждень дівчата прикрашали грубу — палицю-колодку. Вона мала бути максимально схожою на живу людину. У перший день Масляної палицю обробляли, у вівторок хрестили, в середу вона жила, а в четвер її тіло ніби померло. У п’ятницю ховали палицю, а на другий день було заведено її оплакувати. У неділю наставало завершення святкування.
3. Саме в неділю всі просили вибачення одне в одного. Цей день має однойменну назву — Прощена неділя. Окрім рідних, прощення потрібно просити у друзів, знайомих тощо. Цього вечора вся родина вечеряла разом за великим святковим столом.
4. Також у цей день спалювали палицю (зимове опудало). У вогонь кидали речі, які більше не несуть користі. Разом з ними мали згоріти важкі думки, проблеми та все погане.
5. Також саме в неділю проводили заручини та одружувалися.
Традиції по днях на Масляну
Понеділок
Цей день був днем зустрічі. Саме у понеділок наші пращури запрошували до себе близьких друзів, родичів. За великим столом збиралася вся родина.
Господині весь день робили смачні страви: не обходилося без запіканок, вареників та голубців. Першого дня тижня люди робили опудало і ставили його у центрі села чи міста. Таким чином воно тішило місцевих до самої неділі.
Вівторок
Другий день тижня відрізнявся тим, що на Масляну робили оглядини. Батьки дівчат та хлопців ходили в гості один до одного, а хлопці шукали своїх майбутніх дружин на гуляннях та святкуванні Масляної. Вони мали встигнути зробити оглядини до великого посту.
Середа
Цей день був особливим, адже за традицією, до будинку дівчини приходив майбутній чоловік. Теща мала приготувати багатий стіл. При цьому на вечерю збиралася вся родина. Зять мав допомагати тещі, робити їй компліменти та налагоджувати з нею стосунки.
Четвер
Один із найулюбленіших днів, адже у четвер було заборонено працювати. Саме у четвер люди починали масові гуляння, припиняли сімейні застілля та веселилися на повну. Хлопці та дівчата виходили на головні вулиці сіл та міст й грали у різні ігри, танцювали, грали на інструментах, каталися на санях, влаштовували кулачні бої.
П’ятниця
У цей день вже було весело тещі. Вона збирала подруг, рідних, знайомих і йшла у гості до зятя. Зять разом із майбутньою обраницею мав накрити стіл, напекти млинців та зробити все для того, щоб сподобатися тещі. Наприклад, робив компліменти, танцював біля неї, носив їжу та багато іншого.
Субота
У суботу майбутня дружина повинна була покликати в гості всіх сестер коханого. Зранку вона готувала багато різної їжі. Крім млинців, до вечері подавали вареники, пампушки, рибу та багато іншого.
Також дівчина мала подарувати подарунки, щоб задобрити сестер майбутнього чоловіка. Веселощам теж було місце: дівчата ворожили на нареченого та танцювали.
Неділя
З самого ранку люди йшли до церкви та молилися за живих. Також згадували тих, хто їх покинув. Після ранкової молитви Господині готувалися до гуляння, робили багато їжі перед постом.У Прощену неділю дорослі та діти просили один одного прощення за всі образи та гріхи. Після цього сім’ями проводжали масляний тиждень, виходили на площі та спалювали опудало.
Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті