Велика кількість родичів втомлює. Буває, навіть і не згадаєш, що це за тітонька тебе зараз обіймає. Ось і в природі буває так само: види, підвиди, роди, родини, класи… Не важко загубитися в цьому різноманітті. Але у кагу таких проблем немає, адже у нього немає родичів! У своїй родині птах опинився на гордій самоті.
Систематика — штука складна. Але ми пояснимо її на… котиках. Ось є твій домашній Мурчик. Він — представник підвиду кіт свійський. Його найближчі родичі — представники роду «кішок», до якого входять лісовий кіт, очеретяний кіт, барханний кіт, кіт чорноногий і степовий. Більш далекі родичі Мурчика — представники підродини «малі кішки». Туди входять рисі, пуми, гепарди, в цілому — 11 родів і 31 вид. І вся ця гілка поєднується з великими кішками (леопардами, левами, тиграми) в одно велике сімейство — підряд котоподібні.
Навіщо ми так детально розібрали генеалогічне дерево котиків? Щоб було зрозуміло, наскільки кагу самотній. Цей вид — єдиний представник роду та цілого сімейства! Найріднішою живою душею для нашого героя виявилася тігана, або сонячна чапля — така сама одинока в своєму сімействі. Ця парочка об’єднана в окремий рід, і з іншими пернатими їх пов’язує лише те, що вони птахи.
Але кагу, схоже, зовсім не страждає від самотності. Більше того, він її береже! Птах оселився на острові Нова Каледонія посеред Тихого океану. І цього йому було замало, він забрався вглиб місцевих тропічних лісів, звідки практично не показується.
За нелюдимість жителі Нової Каледонії прозвали птаха «привидом лісу». Ім’ячко виправдовує не лише спосіб життя, але і зовнішній вигляд — екстравагантна кагу хизується в стильному попелясто-сірому одязі, зиркає на всіх пронизливими червоними очима і лякає оточуючих солідним чубком, який птах здіймає угору, як тільки йому щось не сподобається.
А в усьому іншому кагу більше схожий на чаплю версії lite: замість худих ніжок, що ростуть від вух — коротюсінькі червоні лапки. Довгої шиї та дзьоба теж не завезли. Весь комплект від сили набирає 50 см метражу від хвоста до дзьоба. Навіть функцію польоту вирізали: як і більшість острівних птахів кагу не літає, а крилами розмахує лише для того, щоб з розкритими обіймами мчати назустріч іншій казі.
За відсутності родичів кагу був вимушений об’єднуватися з тими родичами, що є. Тому птахи стали справжніми ревнителями сімейних цінностей. Осередком пернатого суспільства є велике сімейсто, куди входять мама, тато і ціла когорта їхніх діток. Іноді трапляється так, що татусвів буває кілька — серед каг трапляється поліандрія, коли в однієї самки багато самців. Кожен клан тримає величезну сімейну ділянку розміром 10-30 гектарів, яку всі гуртом охороняють від посягань.
Кагу дотримуються принципу «один рік — одна дитина» і висиджують єдине пташеня в простенькому гнізді. Натомість малюк оточений турботою не лише з боку батьків, але і старших братів і сестер. Сімейний інстинкт кагу настільки сильний, що вони запросто можуть усиновити безпритульне пташеня і виростити його як свого.
Але навіть це не рятує, коли на твій рідний острів прибувають щури, собаки і коти. Нові хижаки підкосили кагу настільки, що зараз у дикій природі залишилося від сили кілька сотень птахів. На щастя, у них немає жодних забобонів до розведення в неволі, і у людей є шанс повільно, але поступово відновити єдину і неповторну кагу!
За матеріаліми «Звідусіль»
Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті