Так буває, що людині чимало років, а виглядає вона набагато молодшою, і почувається відповідно. Навпаки, втім, теж буває: тільки-но переступивши 30-річний рубіж, люди скаржаться на слабке здоровʼя і взагалі поводяться як старі, на яких попереду вже не чекає нічого доброго… У чому причина? У славнозвісній молодості душі? Так, але не тільки: є поняття біологічного віку, і він може дуже відрізнятися від паспортного.
Паспорт – у шухляду
Взагалі вік – річ відносна. За наукою, це тимчасова характеристика фізичного та психічного розвитку людини – тобто певний, обмежений конкретними хронологічними рамками, період розвитку індивідууму (раннє дитинство, шкільний вік, підлітковий, зрілий, старість). Для його позначення є поняття паспортного (хронологічного, календарного) віку – тобто числа прожитих років на поточний момент, що обчислюється з моменту народження. Виходячи з цієї величини, визначаються такі юридичні поняття, як повноліття, призовний та пенсійний вік; також паспортний вік використовується для розрахунку цілої низки статистичних показників – середня тривалість життя, вік одруження тощо. І все це, звісно, важливо, та часто не відображає дійсного стану речей, адже розвиток кожного з нас є індивідуальним.
Тому, крім паспортного віку, у науковий вжиток було впроваджено й поняття біологічного віку. Це фактичний вік людини, який показує ступінь морфологічного та фізіологічного розвитку організму (простіше кажучи, вік, на який людина реально є молодою чи старою). При цьому показники біологічного віку нерідко від паспортних даних. До речі, одним із найяскравіших прикладів «капітуляції» паспортного віку перед біологічним був Поль Брегг, автор популярної методики лікувального голодування. У свої 94 роки він виглядав на 60 років і фізично був дуже активним. Власне, й загинув він під час шторму, в процесі катання на серфі. Цікаво, що після розтину його тіла патологоанатоми зазначили, що стан внутрішніх органів та судин Брегга відповідав 30-річному віку.
Справжній вік
Тож біологічний вік цілком доречно назвати справжнім, на відміну від паспортного. А от чому ці цифри можуть суттєво відрізнятися, достеменно невідомо. Єдиної думки щодо цього немає навіть у фахівців.
Медики вважають, що причина полягає в особливостях функціонування організму, а це, у свою чергу, дуже залежить від того, який спосіб життя веде людина, в яких умовах живе. Спершу практично кожен з нас має міцне здоровʼя, наш організм може відбивати атаки несприятливих факторів навколишнього середовища, але з часом ця природна сила слабшає, й людина стає більш вразливою. Психологи ж бачать причину в тому, що саме поняття віку, а також «зносу», якому організм має піддаватися в процесі життєдіяльності, від початку є усередненим. І ці показники дуже змінюються з часом.
Так, пару сотень років тому «бальзаківським» віком у жінки вважалися 30 років – принаймні, героїні однойменного роману Бальзака було саме стільки
Та що там, навіть наші мами на фото 20-річної давнини виглядають зовсім не так, як ми тепер. І справа не лише в досягненнях косметології, а, найперше, в тому, що сьогодні 30-річні жінки сприймаються соціумом як молоді – багато хто у цьому віці тільки-но замислюються про створення сімʼї й народження дітей.
Крім того, загальна тривалість життя людини стала більшою, відповідно, й усі інші вікові рамки посунулись. Причому не лише старість відклалася – дитинство та юність також розтягнулися. Молодь може довго шукати себе в професії, жити разом з батьками… Які діти, як воно саме – дитя! Однозначно сказати, що ця нова тенденція така вже хороша й корисна, не можна, але що вдієш, світ змінюється. Отже, так треба.
Молодість душі
«Вона молода душею» – говоримо ми про людину, яка бадьора й активна, попри вік. Це означає, що психологічно вона почувається молодшою, ніж є насправді, що, безумовно, відбивається і на стані організму. Тому психологічний та біологічний вік – поняття суміжні й часто розглядаються в комплексі. Термін «психологічний вік» включає вікову ідентифікацію людини, яка може бути різного ступеня усвідомленості. Відносячи себе до певного віку, тобто відчуваючи або усвідомлюючи себе молодою, зрілою чи старою, людина орієнтується й не так на вікові рамки, скільки зміст цього періоду – властиву йому соціальну активність, спосіб життя тощо. Тому, наприклад, 70-річні молодята, які щойно побралися, дійсно почуваються молодими й повними сил. Так само, як і люди, професійна діяльність яких не закінчується з виходом на пенсію: вони затребувані, отже, молоді.
Взагалі, психологічний вік має таку ж періодизацію, як і фізичний, причому кожен із етапів передбачає формування певних психологічних навичок. Так, трирічний малюк хоче все робити сам і відокремлюється від батьків, голосно заявляючи про власне «я», школярик-першачок – вчиться отримувати знання та встановлювати комунікації з іншими людьми. А от у віці «за…», вочевидь, варто про душу вже думати (ну, або про онуків), а не починати щось нове – ясно ж, що все найкраще вже позаду. Ці вікові змісти заповнюються через прищеплення норм, правил і стереотипів поведінки, і в них є багато позитиву, адже вони сприяють соціальній ідентифікації. Але й негативу не бракує.
Адже саме ці соціальні рамки забороняють нам поводитися так, як хочеться, відповідно, й виглядати
А що люди скажуть
Стереотипи заганяють нас у зневіру, тобто, власне, в старіння. Бо що його робити, якщо соціум каже: «Носити коротке та яскраве, мріяти про кохання, шукати пару, пробувати нову професію – надто пізно», а воно так хочеться? Людина або наступає на горло своєї пісні й старіє, як належить, або вступає у «поєдинок» з навколишнім світом і ризикує стати відкинутою, зневаженою. У будь-якому випадку присутній дисонанс душевного стану людини (внутрішня молодість, прагнення до весни, звершень) та її зрілості (старості) зовнішньої. І це теж десь трагічно…
І все-таки фахівці радять у таких випадках не занепадати духом. А також приділяти максимум уваги своїм духовним, психологічним потребам та дозволяти собі їхнє розумне задоволення. Про тіло теж варто подбати, щоб воно за можливості відповідало «молодій душі». Загалом усе дуже взаємоповʼязано. Молодість – це свобода, життя без переймання чужою думкою, зміна рамок поведінки залежно від обставин. І якщо дозволити собі це, цілком можливо, тіло теж відгукнеться на внутрішній стан й підтягнеться. Також важливо у будь-якому віці зберігати рухливість, гнучкість – і фізичну, і емоційну. Інакше, як зазначають фахівці, перша-ліпша хвороба, викликаючи збої у фізіології тіла, може сильно вплинути й на психологічний стан людини, спричинивши ситуативну, умовну старість.
Чиста біологія
Якщо з віком душі все ясно – наскільки почуваєшся, стільки тобі й років – то біологічний вік визначити дещо складніше, бо для цього треба враховувати медико-антропологічні дані. Геронтологи вираховують фактичний вік за допомогою спеціальних обстежень – тестів на стабільність геному: дослідження довжини теломера, кількості мікроядер, пошкодження хромосом тощо. А також аналізу всіх органів і систем організму. Адже відомо, що старіння організму відбувається у всіх по-різному, до того ж цей процес нерівномірний. Щось може зноситися значно раніше, ніж решта: скажімо, людині за паспортом 60 років, а її серцю, судячи зі стану, – усі 100! Навіть одна така слабка ланка може підвести увесь організм і призвести до його загибелі. І лише виявивши його, медики зможуть дати людині конкретні рекомендації щодо того, як мінімізувати ризики. Але, задля справедливості, варто сказати, що всі ці обстеження дороговартісні, й люди звертаються до них, коли вже дійсно «припекло».
Тим же, хто бажає визначити свій біологічний вік просто з цікавості, можна порадити простий тест, який можна провести в домашніх умовах. Він дійсно інформує про те, наскільки ефективно працює центральна нервова система, в якому стані фізіологічні функції організму. І його результатам можна довіряти. З одним застереженням: тестуватися варто в гарному настрої!
Бо якщо ви не виспалися або чимось засмучені, швидкість реакції може знизитися, і ситуативно ви виявитеся старше, ніж є насправді
Нумо тестуватися!
Перевірка пружності шкіри. Великим і вказівним пальцями міцно стисніть шкіру на тильній стороні кисті руки на 5 секунд і, відпустивши, зафіксуйте час, за який побіліла шкіра повернеться у свій звичайний стан. Якщо за 5 секунд – вам близько 30 років, за 8 – близько 40, за 10 – близько 50, за 15 – близько 60.
Перевірка швидкості реакції. Знадобиться помічник, який триматиме вертикально (нульовою відміткою вниз) звичайну шкільну лінійку довжиною 50 см. Ваша рука при цьому має бути приблизно на 10 см нижче. Після команди «Увага!» помічник відпускає лінійку, а ви намагаєтеся затримати її, схопивши великим і вказівним пальцями. Якщо ви спіймали лінійку на позначці 20 см – вам 20 років, 25 см – 30 років, 35 см – 40 років, 45 см – 60 років.
Перевірка гнучкості тіла. Станьте прямо, потім нахиліться вперед і, не згинаючи ноги в колінах, спробуйте долонями торкнутися підлоги. Якщо поклали долоні повністю на підлогу – ви між 20 і 30 роками, торкнулися підлоги тільки пальцями – вам близько 40 років, дістали руками лише до гомілок – близько 50 років, дотяглися до колін – за 60 років.
Перевірка рівноваги. Міцно заплющте очі і станьте по черзі на праву або ліву ногу (інша має бути зігнута в коліні). Руками можна балансувати, але не триматися за будь-що. Якщо у такому положенні вам вдалося втриматися 30 секунд і більше – вам 20-30 років, 20 секунд – 40 років, 15 секунд – 50 років, менше 10 секунд – 60 і більше.
Жити довго, жити добре
Паспорт можна сховати кудись подалі, але років від того менше не стане. На жаль, зупиняти час й повертати його назад ми ще не навчилися. А от керувати своїм біологічним віком – можемо! Що ж для цього потрібно?
Вести здоровий спосіб життя. Зокрема, правильно харчуватися, тобто не лише їсти корисні продукти – вони мають підходити саме вам, і після їх вживання має бути комфортно. Також треба коригувати меню відповідно до віку: так, жінкам після 30 варто доповнити раціон печінкою і горіхами, багатими на жиророзчинні вітаміни, після 50 – полюбити молочні продукти та рибу, що містять магній, кальцій та фосфор. Ще треба не переїдати, навпаки, трохи знизити калорійність раціону (але не його насиченість усіма необхідними нутрієнтами – білками, вуглеводами, жирами, вітамінами, мікроелементами). Вчені виявили, що при урізанні звичного раціону усього на 30% шанси стати довгожителем значно зростають. Також треба рухатись, постійно тренувати своє тіло – із задоволенням, щоразу трішки долаючи власний опір. Частіше бувати на свіжому повітрі, уникати шкідливих звичок… Але не впадати при цьому в аскетизм: все добре в міру!
Працювати в задоволення. Хто не працює, той їсть, але старіє швидше. Однак позитивний ефект буде лише від заняття, підібраного відповідно до вашого характеру, потреб, здібностей. Якщо робота не задовольняє ці умови, частково вирішити проблему може улюблене хобі, якому ви приділяте багато часу та отримуєте хорошу віддачу. Наприклад, дуже популярні зараз hand-made захоплення – вони займають і руки, і розум, і уяву. І навіть можуть якось згодом стати альтернативною професією. Крім того, треба тренувати мізки –розгадуванням кросвордів, іграми на кмітливість, вивченням іноземних мов. Це дозволяє уникнути вікової деградації розумових здібностей, активізує роботу серця та обмін речовин.
Контролювати стосунки з довкіллям. Пошуку ідеальних умов існування можна присвятити все життя, та навряд чи вони існують. Тому так важливо не тікати від реальності, а домовлятися з нею, пристосовуватися. При цьому ваше найближче оточення має бути екологічним – найперше йдеться про людей: близьких, колег. Добре мати «якорі» (такі, як кохана людина, сімʼя, друзі) – це заряджає енергетично й гарантує щасливе довголіття.
Акцентуватися на позитивному. А воно завжди є. Загалом, бачити щось хороше, вірити, що хороше попереду, якраз і є властивою рисою молодості. У будь-якому віці. Ще важливо бути вдячним за те, що ви маєте, вміти прислухатися до себе, жити в комфорті із самим собою та оточувати комфортом близьких. Врешті-решт, творити добро. Добрі думки та вчинки справді продовжують життя, а заздрість і гнів, накопичені всередині, навпаки, сприяють розвитку захворювань.
Тримати баланс
Досліджуючи процеси старіння і довголіття, вчені виявили, що вищі шанси прожити довго й добре є у віруючих людей: вони менше схильні до впливу руйнівного стресу, спокійніше реагують на зовнішні подразники, бо певні, що захищені згори. Ще виявилось, що люди, які мають дітей, теж живуть довше. Особливо жінки – бездітність підвищує ризики передчасної смерті у чотири рази (у чоловіків – удвічі). У тих, хто не обтяжений батьківськими обовʼязками, частіше розвиваються середньо-судинні та онкологічні захворювання й депресивні стани. Також їм більш властиві залежності (алкогольна, наркотична), ризикована поведінка (піклуватися ж особливо нема про кого). От і вір після цього приказці, що малі діти не дають спати, а великі – жити.
Взагалі, життя має бути збалансованим. Якщо взяти його все за 100%, то в ньому має бути: 25% самотності для роздумів та наведення ладу у себе всередині; 25% занять спортом, активного відпочинку на свіжому повітрі, здорової свіжої їжі; 25% роботи, обовʼязково із задоволенням, постановкою цілей та радістю від їх досягнення; 25% радісного та приємного спілкування з сімʼєю, друзями, спільні розмови, подорожі, взаємопідтримка й взаємоподяка.
А одним із основних чинників довголіття є психологічний або й філософський – бажання витрачати на життя, у найширшому розумінні, свої ресурси – сили, час та кошти. Просто хотіти жити. До речі, жінкам це вдається краще – саме тому вони повільніше старіють і живуть на 6-8 років довше за чоловіків. Велику життєздатність їм дає бажання виростити дітей та сама наявність сімʼї, коханого. Що ж до чоловіків, для них важливим соціальним чинником є вдоволеність роботою і карʼєрою.
За матеріалами «Українки»
Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті