Перегузня, золотомушка червоночуба та пелікан рожевий: Тварини, занесені до Червоної книги України

Занесені до Червоної книги України тварини та рослини охороняються на законодавчому рівні. Їх не можна продавати, купувати та вбивати. Видів, що перебувають під загрозою вимирання, настільки багато, що Червона книга має вже четверте видання. Тому пропонуємо вам познайомитися ближче з найцікавішими представниками, про яких ви могли не знати.

Перегузня

Схожа до куниці, з яскравим забарвленням і без  страху до людей. Це перегузня звичайна, червонокнижний вид хижих ссавців, родини куницевих.

Ареал поширення цього звіра в Україні знаходиться в зоні бойових дій та окупованих росіянами територій Донеччини та Луганщини.

Це порівняно невеликий звірок, мешканець сухих степів південної частини України. У горах зустрічається на альпійських луках.

Довжина тіла – до 35 см, хвоста – 16–20 см, маса – 300–500 г. Живиться дрібними гризунами, птахами та їхніми яйцями, ящірками, а також соковитими плодами і ягодами.

Навесні самка приводить 8–12 дитинчат, які швидко ростуть і стають самостійними.

Золотомушка червоночуба

Золотомушка червоночуба – найменший серед усіх птахів, які поширені на території України. Максимальна його довжина сягає 9 сантиметрів при вазі 4-6,5 грама!

Крім розмірів, впізнати цю пташку можна за її яскравим забарвленням: голова прикрашена жовтим або жовто-гарячим чубом, а на спині пір’я має ледь жовтуватий відтінок. Через зменшення площі лісів у Криму та Карпатах, золотомушки занесені до Червоної книги України.

Золотомушка червоночуба дуже активна пташка, пересувається швидкими неспокійними рухами, часто посмикуючи крилами і хвостом. Охоче зупиняється в кронах дерев і чагарників. Основу харчового раціону становлять дрібні комахи: жуки, перетинчастокрилі, двокрилі, клопи, тощо. Крім того, личинки комах, павуки і гусениці. Пташенят вигодовують комахами. Під осінніх міграцій золотомушки споживають комах, що застрягли в павутинні.

Червоночуба золотомушка здобуває харч на деревах, використовуючи переважно верхню гілок серед хвойних лісів чи листя в листяних дерев. Молоді птахи харчуються майже виключно колемболами. Взимку, золотомушки червоночубі приєднуються до мандрівних пташиних зграйок, зокрема синиць. В деяких регіонах золотомушки прилітають навіть на встановлені людьми годівнички.

Пелікан рожевий

Багато хто думає, що рожеві пелікани – це птахи, яких можна зустріти виключно у південних країнах. Та це не так. На території України пелікан є сезонним мігрантом. Зустрічається в Дунайському біосферному заповіднику та на придунайських водоймах, на лиманах у межиріччі Дністра і Дніпра, у регіональному ландшафтному парку «Кінбурська коса», окремі пари гніздяться у Чорноморському біосферному заповіднику та на Лебединих островах в Криму.

Загальна кількість птахів, що зустрічається на території нашої держави, за підрахунками 2004 року, становить близько 15 тисяч птахів.

Характерною ознакою пелікана є горловий мішок на нижньому боці дзьоба. Перш ніж проковтнути рибу, пелікан випускає з нього всю воду.

Птах може полювати на свою здобич самостійно або групами. Під час колективного полювання пелікани утворюють півколо й, вдаряючи крилами по воді, заганяють рибу на мілководдя. Потім вони одночасно занурюють у воду свої великі дзьоби й дістають свою здобич.

Інколи “полювати” пелікану допомагають баклани, пікіруючи згори на зграю риби і підганяючи її до пеліканів.

Рожеві пелікани ніколи не пірнають, тільки занурюють дзьоба у воду, іноді виймаючи його щоб вдихнути повітря або проковтнути рибу.

Ловля риби займає у пеліканів лиш невелику частину дня, весь інший час вони тримаються на піщаних островах або узбережжі.

Пелікани є одними з найважчих літаючих птахів. Та як не дивно, їх скелет становить лише 1/10 частини від загальної ваги тіла.

Повітряні мішки, що знаходяться у пелікана між кісток, роблять його більш плавучим. Такі повітряні “капсули” також знаходяться у нього під шкірою на горлі, на грудях та під крилами.

Самка пелікана будує своє гніздо дуже швидко, за 2-3 дні. Самець допомагає самці: збирає траву, набиваючи нею горловий мішок, і приносить їй цей матеріал.

Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті

Залишити відповідь