За ніч із нею чоловіки були готові віддати життя: як жила легендарна Клеопатра

«У ній не було нічого жіночного, крім тіла і хитрості. Свою зовнішність, таланти, всю себе Клеопатра підпорядковувала холодному розрахунку, думаючи про інтереси держави або свої особисті вигоди. Вона була занадто егоїстична і незалежна», – так описував єгипетську царицю один з істориків.

У більшості фільмів Клеопатру представляють фатальною красунею, від зустрічі з якою чоловіки одразу ж втрачають голову, адже за одну ніч із нею багато хто, не замислюючись, віддавав свої життя.

Насправді цариця, хоча й була дамою спокусливою, але далеко не красунею. Сучасники описують її як жінку невисокого зросту і дещо повненьку. При цьому Клеопатра мала смагляву шкіру, вузькі губи і великий широкий ніс.

Знаменитий історик Плутарх писав, що «краса цієї жінки була не тією, що вражає з першого погляду і вважається незрівнянною». «Її постать, що поєднувалася з рідкісною переконливістю її промов, з величезною чарівністю, яка прозирала в кожному слові, в кожному русі міцно врізалася в душу. Самі звуки її голосу пестили і радували слух», – розповідав він.

Нині про секрети її молодості, як і раніше, складають легенди. Клеопатру вважають одним з великих «косметологів Сходу», тому її образ добре розкуповується. Нині модно говорити про різні засоби, підкреслюючи, що «так робила сама Клеопатра». Вважається, що вона приймала ванну, в яку додавали підігріте молоко і мед, від цього шкіра цариці була настільки оксамитовою. Як скраб «Клеопатра використовувала вершки, в які додавали морську сіль».

Достеменно відомо лише те, що всі вбрання цариці були прикрашені коштовностями, служниці підводили Клеопатрі очі, фарбували їй нігті, долоні та стопи хною, наносили на губи особливий рослинний бальзам і одягали перуку. Вона любила дороге оздоблення палаців, шикарний одяг і прикраси. Улюбленим дорогоцінним каменем Клеопатри вважався смарагд. Так, бажаючи нагородити кого-небудь зі свого оточення, вона дарувала йому цей камінь, на поверхні якого був висічений її портрет.

Цариця по праву вважається однією з найосвіченіших жінок свого часу. Її пізнання в літературі, мистецтві, політиці, філософії вражали співрозмовників. Жінка, що мала дивовижну грацію і витонченість, прекрасно грала на лютні та арфі, співала і танцювала.

Крім цього, Клеопатра знала сім мов, тому рідко вдавалася до допомоги перекладачів, вважаючи за краще особисто спілкуватися з іноземцями.

Правителька Єгипту докладала багато зусиль для того, щоб повернути йому колишню могутність. У непростий для країни період вона на деякий час змогла домогтися незалежності від Римської імперії. При цьому сама Клеопатра походила з грецького роду. Олександр Македонський подарував її предкам землі в Єгипті, де вони і влаштувалися.

Першим чоловіком майбутньої цариці Єгипту став її тринадцятирічний брат Птолемей Діоніс. Саме йому і шістнадцятирічній Клеопатрі батько заповів престол. Розповідали, що для задоволення своїх бажань правителька завела великий гарем, у якому мешкали молоді та вродливі чоловіки. У той час це не вважалося чимось непристойним.

Здавалося, Клеопатра та її брат могли спокійно царювати, проте проти цариці зріла змова, на чолі якої став учитель Птолемея на ім’я Пофін. Він мріяв, що з воцарінням свого вихованця стане реальним правителем Єгипту.

У столиці Єгипту – Александрії – не без активної участі Пофіна піднявся бунт. Життю Клеопатри загрожувала серйозна небезпека, тому прихопивши кількох слуг, вона втекла з палацу.

Дізнавшись про чвари в Єгипті, у справу вирішив втрутитися Цезар, попутно зібравши з єгиптян чергові борги. На зустріч із римським імператором з’явився тільки Птолемей, який почав скаржитися на сестру. Здивований відсутністю Клеопатри Цезар наказав відправити до неї гінця.

Вона розуміла, що їй просто необхідно побачитися з римським імператором, проте не знала, як потрапити до Александрії, де розлючений натовп одразу ж був готовий її вбити. Тоді цариця разом із соратником на човні припливла до столиці. Вона загорнулася в мішок, а її сподвижник, прикинувшись рибалкою, зміг пронести її до палацу.

Вражений такою хитрістю і оголеною фігурою красуні, Цезар без пам’яті закохався в Клеопатру. Очевидці потім розповідали, що перша зустріч 52-річного римського імператора з 20-річною єгипетською царицею тривала до самого ранку.

Сталося те, чого так боялися брат Клеопатри і його вчитель – римський імператор був готовий на все заради коханої. У результаті Птолемей втопився в Нілі, а Пофін утік. В Олександрії запанував спокій. Щоб не дратувати єгиптян, Цезар видав Клеопатру за її другого брата Неотероса, однак цей шлюб був фіктивним, жінка стала правити Єгиптом, залишаючись при цьому коханкою Цезаря.

На знак подяки за це вона влаштувала римському імператору подорож Нілом. Протягом двох місяців закохані плавали на розкішному кораблі в супроводі десятків суден.

Імператор повернувся до Риму, а через деякий час у Клеопатри народився від нього син. Разом із ним і своїм чоловіком цариця в оточенні величезного почту приїхала до Цезаря, де їй було влаштовано урочистий прийом: кортеж золотих колісниць, тисячі рабів, що вели гепардів і ручних газелей. Сама цариця Єгипту сиділа на золотому троні, який несли рослі м’язисті раби. Вона була одягнена в розшиту дорогоцінним камінням сукню, а її голову обвивала золота змія.

У Цезаря було багато коханок, проте жодна з них не удостоювалася такої честі. У Римі Клеопатру не злюбили, прозвавши «олександрійською куртизанкою». Народ відчув себе ображеним, коли в храмі Венери за наказом закоханого імператора встановили золоту статую Клеопатри і стали віддавати їй божественні почесті.

Єгипетська цариця разом із сином оселилася на віллі імператора на березі Тибру.

Весь вільний час Цезар проводив разом із нею.Так, практично не покидаючи цю резиденцію, Клеопатра понад рік прожила в Римі з імператором.

Вражена загибеллю Цезаря Клеопатра втекла з міста.

В Олександрії через рік після цього помер її чоловік.

У причетності до його смерті підозрювали царицю, однак провину її так і не змогли довести. Жінка ставала єдиновладною правителькою Єгипту. Своїм спадкоємцем вона оголосила сина, чотирирічного Цезаріона.

Клеопатра розуміла: царицею Єгипту вона зможе залишитися тільки в тому разі, якщо звабить полководця Марка Антонія. Вона вирішила завоювати серце римського воїна будь-що-будь. Його запросили на спеціально побудований для цієї зустрічі корабель із дорогої деревини з червоними вітрилами. Все навколо так і сочилося розкішшю. Головною прикрасою судна стала сама Клеопатра. Побачивши жінку, полководець втратив голову.

Очевидці розповідали, що з ним Клеопатра поводилася інакше, ніж із Цезарем. Якщо з римським імператором вона завжди була дотепною, чарівною, витонченою, міркувала про мистецтво, літературу і політику, то з Антонієм поводилася як куртизанка низького ґатунку: нецензурно висловлювалася, багато пила, співала еротичних пісень. Грубому римлянину подобалося, коли інколи вечорами вони переодягалися і бродили вулицями Александрії, лаючись із п’яницями і відвідуючи притони.

Клеопатра використала всі засоби для зваблення Марка Антонія.Шалено закоханий у неї чоловік робив для неї все, чого б вона не побажала.Головним було те, що Рим визнав Цезаріона законним спадкоємцем єгипетського престолу.

У пари народилися троє дітей.Періодично Марк Антоній повертався в Рим, до своєї законної дружини Октавії. Однак після чергової маленької переможної війни вирішив відсвяткувати перемогу не в Римі, а в Олександрії зі своєю «нільською сиреною».На батьківщині вважали, що цим він образив свій народ.Але засліплений любов’ю воїн думав тільки про свою кохану.

А вона зі свого боку була стурбована лише тим, як домогтися ще більшої влади в Єгипті.Цього разу божественної.Цариця офіційно прийняла ім’я «Нової Ізіди». На публіці вона тепер з’являлася в костюмі богині – в облягаючому вбранні і короні з яструбиною головою, прикрашеною рогами корови.Царем Єгипту фактично стає Марк Антоній, який зрекся своєї батьківщини і вирішив розлучитися з дружиною, що залишилася в Римі.

Розгніваний брат дружини Антонія, Октавіан, вирішив піти на Єгипет війною.Армія Марка Антонія і Клеопатри перевершувала римлян за чисельністю, тому захоплені одне одним закохані втратили пильність – римляни здобули повну перемогу.

Винуватицею поразки Марк Антоній вважав свою єгипетську коханку. Він став уникати зустрічей із нею. Говорили, що тоді Клеопатра вперше задумалася про самогубство. Вона наказала побудувати на березі моря усипальницю, в якій її могли б згодом спалити з усіма її коштовностями. Втім, тоді помирати вона зовсім не збиралася.

Дбаючи про власний порятунок, потай від Марка Антонія вона посилає гінця зі щедрими подарунками до Октавіана. Клеопатра впевнена: їй вдасться закохати в себе і його. Таємно втікши з палацу з двома вірними рабинями, вона наказує передати колишньому коханому, що вона померла. Почувши про смерть Клеопатри, римський воїн у відчаї, збожеволівши від горя, кидається на свій меч.

Дізнавшись про це, єгипетська цариця теж впадає у відчай.Тепер вона мріє побачити Марка Антонія живим або мертвим.У той момент римлянин, який втратив багато крові, ще був живий.Зустріч із Клеопатрою додала йому сил на кілька миттєвостей, проте невдовзі він помер у неї на руках.

Цариця повернулася до свого палацу і спробувала домовитися з переможцями. Упевнена у своїх чарах, цього разу вона зазнала гіркої поразки.Октавіан, відомий своїми любовними пригодами, не вразився, побачивши 37-річну правительку.

Ба більше, Клеопатра дізналася, що її збираються провести в ланцюгах, як рабиню, за колісницею Октавіана.Тоді вона вирішила звести рахунки з життям.

«Ці зап’ястя створені для того, щоб носити коштовності, а кайдани (…) – для плебеїв і злочинців (…) Ніколи цариці Єгипту не бути переможеною», – вважається, що саме ці слова за кілька хвилин до смерті вимовила Клеопатра.

Цього дня вона влаштувала розкішний бенкет для переможців.Під час застілля жінка йде у свою спальню.Після цього версії різняться. Згідно з однією з них, тонкі пальці колишньої правительки вправно ковзнули в синяво-чорне шовковисте волосся, і цариця вийняла із зачіски оздоблену коштовностями золоту шпильку, в якій містилася отрута.

Згідно з іншою версією, вірні служниці жінки принесли їй кошик з інжиром, де сиділа отруйна змія.Своєю шпилькою цариця вколола тварину, яка зашипівши від болю, вжалила Клеопатру.

Такий добровільний відхід із життя на той час у Єгипті не тільки не засуджувався, а й вважався чимось на кшталт чесноти.

Через деякий час слуги Октавіана знайшли бездиханне тіло цариці Єгипту на ложі, оздобленому золотом. Клеопатра стала останньою царицею Єгипту. Її смерть збіглася із заходом величі цієї країни. Колись могутня імперія перетворилася на одну з римських колоній. Ймовірного претендента на владу незабаром після цього стратили. А саму царицю Єгипту Октавіан наказав поховати з величезними почестями поруч із Марком Антонієм.

Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті

Залишити відповідь