Ольга Кобилянська: маловідомі факти про відому письменницю

Колеги захоплювалися її талантом, а коханий обрав іншу…

27 листопада 1863 року на Буковині народилася Ольга Кобилянська. Відома письменниця, представниця модернізму, борчиня за права жінок, що зналася на філософії та гастрокультурі — Кобилянська була однією з найяскравіших постатей української культури. Людина прогресивних поглядів, вона дещо випереджала свій час. Її героїні вирізняються інтелігентністю, емансипованістю та нескінченними пошуками ідеалу. Сьогодні Оксана Багрій розкриє маловідомі грані цієї сміливої жінки.

Продовжити читання “Ольга Кобилянська: маловідомі факти про відому письменницю”

Ганна Барвінок: дружина Куліша, яка прощала його зради і плекала його, а не свій, талант

Шевченко обожнював її кухню, Пулюй називав «Беатріче», а друзі «ідеальною дружиною»

Ганна Барвінок з тих унікальних жінок, про яких варто писати окремі жіночі романи. Але їхні імена кануть у забуття, прикриті іншими іменами – більш відомими, розтиражованими: чоловіків, батьків, родичів. Так сталося і з Ганною Барвінок – насправді Олександрою Білозерською-Куліш.

Продовжити читання “Ганна Барвінок: дружина Куліша, яка прощала його зради і плекала його, а не свій, талант”

Гостьовий шлюб: «Я не відчуваю себе ні дружиною, ні коханкою»

Я познайомилася з Віталієм у тридцять шість років. Йому на той час уже виповнилося сорок. У обох за плечима був непростий тернистий життєвий шлях. Були надії на щасливе сімейне життя, але зараз я знову розчарована та засмучена.

Продовжити читання “Гостьовий шлюб: «Я не відчуваю себе ні дружиною, ні коханкою»”

Виграний двобій: Звільнившись від оскаженілої невістки родина Ольги зажила щасливим життям

Невістка зробила життя родини нестерпним

У будинку Ольги було шумно. Роздратована Олена голосно стукала дверцями шафи, дістаючи на зовні її вміст. Спідниці, сукні, рушники, дитячий одяг швидко потрапляли до великих валіз, які, мов дядини, порозлягались на підлозі.

До нехитрого невістчиного скарбу спритно потрапляли Ольжині рушники, а потім і нові кружки, які купували на Великдень, праска. Жінка стримувала себе з усіх сил, щоб не зірватися й випровадити нарешті зі свого будинку в’їдливу невістку.

Нехай бере що хоче, аби лише скоріше вибралася з нашого будинку й життя та дала усім спокій, – прокручувала у голові, мов заспокійливу мантру.

Продовжити читання “Виграний двобій: Звільнившись від оскаженілої невістки родина Ольги зажила щасливим життям”

Різдвяне диво: Навіть під час війни Олександр зумів здивувати свою дружину

Навіть під час війни бувають дива

З важкими сумками та ще з важчими думками Ірина поспішала додому. Ще стільки справ, скільки роботи треба встигнути зробити до вечора. Роботи чимало, а настрою святкового різдвяного немає. Хочеться впасти, як той ведмідь, у сплячку і проснутися, коли знову буде мир, її Сашко поруч й колишнє життя.

Продовжити читання “Різдвяне диво: Навіть під час війни Олександр зумів здивувати свою дружину”

Ольга Петлюра: перша леді УНР, про яку мало хто знає

Вона вірно слідувала за чоловіком і в Москву, і до Парижа

Дружини видатних чоловіків і зокрема Ольга Петлюра на перший погляд викликають заздрість: здається, одне лише одруження з таким обранцем – запорука щастя й достатку. Однак історії життя таких жінок часто свідчать про інше: про непрості випробування постійною зайнятістю, частими розлуками, переїздами, побутовою необлаштованістю, скрутою, інколи й зрадами. В житті Ольги Петлюри додалися ще й хвороба доньки і вбивство чоловіка. Вона точно не хотіла собі такої долі…

Продовжити читання “Ольга Петлюра: перша леді УНР, про яку мало хто знає”

Меценатка, засновниця Української Академії Наук, яскрава жінка-емансипе

«Гетьманша» Єлизавета Скоропадська

Ім’я Єлизавети Милорадович, уродженої Скоропадської, зазвичай згадується в контексті меценатства. І то справедливо: вона активно допомагала книжковим видавництвам й недільним школам на рідній Полтавщині, фінансувала товариство «Просвіта» й друкарню «Правда» в Галичині, доклала руки до заснування літературно-наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові (Української Академії Наук). Також Єлизавета була справжньою емапсипе свого часу – одягалася за останньою модою, палила, подорожувала по закордонах й вільно говорила французькою та німецькою. А ще зналася на політичній економіці та мистецтві й мріяла написати книгу про історію України, в якій чільне місце посів би гетьман Полуботок…

Продовжити читання “Меценатка, засновниця Української Академії Наук, яскрава жінка-емансипе”

Як сестра, доньки та онуки Ярослава Мудрого правили Європою

Від Франції до Данії

Про київських князів ходять легенди. Їх оспівують у піснях, зображають у фільмах і змальовують на картинах. Однак не варто забувати, що не менш видатними були їхні сестри та доньки — чимало хто з них прославився як княгині та королеви Європи. У добу Київської Русі шлюб був засобом зміцнення міжнародних відносин, тому українське коріння можна знайти у багатьох династіях і знатних родах. Сьогодні ми розповімо вам про п’ять легендарних українок, які увійшли в історію як правительки європейських країн.

Продовжити читання “Як сестра, доньки та онуки Ярослава Мудрого правили Європою”

Княгиня Ольга: Історія найвеличнішої правительки Київської Русі

Важлива та цікава постать в українській історії

Українська історія знає чимало прикладів жіночої сили та незламності, проте найяскравішою постаттю в нашій історії однозначно є княгиня Ольга. Дружина князя Ігоря та бабуся Володимира Великого, смілива та рішуча правителька, котра викликала у закордонних правителів повагу, а ворогів нищила безжалісно і жорстоко. Ким була ця загадкова жінка, розповідаємо в нашому матеріалі.

Продовжити читання “Княгиня Ольга: Історія найвеличнішої правительки Київської Русі”

Гуцулка Чукутиха – забутий скарб української історії

Видатні українки

Вдивіться у портрет цієї жінки: посічене зморшками обличчя, виразні губи, глибокі очі, наче бачать наскрізь, на лобі – гарно вкладені кучері, на руці – перстень, багата хустка, намисто… Це – Чукутиха. Так в минулому сторіччі називали відому на всі Карпати Марію Кречунєк. На світлині їй 90 років, а самому портрету майже сто. Зроблений у 1926-му, він викликав справжній міжнародний фурор…

Продовжити читання “Гуцулка Чукутиха – забутий скарб української історії”