Категорія: З перших вуст

Ось уже шостий рік я поневіряюсь в наймах. Не з доброго життя та щасливої долі вирушила у закордонні мандри. На ризикований крок зважилася, коли, здавалося, іншого виходу не було….

Продовжити читання “За шість років свого заробітчанства я стала банківською карткою для своїх дітей”

Ми з чоловіком побралися зовсім молодими. Обом нам було по двадцять років. Відразу ж поселилися у моїх батьків у селі. Тут же знайшли роботу. Великих статків не було. Жили від однієї зарплати до іншої. А коли набралися трішки життєвого досвіду, вирішили, що треба братися за розум та утікати з села у місто, щоб пожити як люди, а не загнані працею «робочі коні».

Продовжити читання “Все життя збирала на квартиру, з якої мене випроводжає невістка”

На нашу родину скоро очікує щаслива подія – народження донечки. Наша донечка – довгоочікувана та бажана. Немає на світі щасливішої родини, ніж ми. Але всю радість свята зіпсувала свекруха, яка не дозволяє мені назвати донечку на честь моєї загиблої в автокатастрофі подруги Анастасії.

Продовжити читання “Свекруха пообіцяла, що більше не ступить на наш поріг”

Знайомі кажуть, що за моїм життям можна писати сценарії до фільмів. Бо хіба багатьох з вас двічі залишали батьки та відмовлялися від вас?
Перший раз – це ще у пологовому. Мати-зозуля відмовилася від мене відразу ж після народження. Причини я не стала з’ясовувати. Видно, не потрібна я їй була.

Продовжити читання “Двічі батьки відмовилися від мене та зрадили”

Чи то війна так впливає на свідомість, чи то роки, але з кожним роком мені все більше хочеться повернутися у дитинство і щоб за бабусиним святковим великоднім столом зібралася уся велика родина.

Продовжити читання “Хочеться бабусиної паски та щоб вся сім’я зібралася за родинним столом”

Відразу ж скажу, що я не хочу образити віруючих людей. Але хочу розповісти про людину, яка прикриваючись вірою, руйнує все навколо. Мова піде про мою свекруху – Катерину Іванівну.
Ще до початку війни мати мого чоловіка почала ходити у церкву УПЦ. Спочатку ми не звертали увагу на зміни в її поведінці, але згодом своїми проповідями вона почала всіх діставати.

Продовжити читання “Свекруха запевняє, що вона воцерковлена, а більше схожа на одурманену”

Вчора наш кум святкував своє 50-річчя. Зібралися, як кажуть, найближчі. Серед тих найближчих для мене місця не знайшлося, бо зайняла його розлучниця, яка тридцять років тому відмовилася від мого Руслана, а тепер забрала його у сім’ї.

Продовжити читання “Перша дівчина зрадила мого чоловіка, а потім відібрала його у мене”

Чи може одна людина двічі зруйнувати тобі життя? Я думала раніше, що ні. А от тепер переконалася в іншому.

П’ятнадцять років тому мій чоловік залишив мене з трьома дітьми й пішов до куми. А тепер, коли моє життя почало налагоджуватися, він знову вліз у нього, щоб зруйнувати все, що я будувала впродовж багатьох років.

Продовжити читання “Колишній чоловік повернувся, щоб зруйнувати мені життя”

Я думала, що за п’ятдесят років свого життя мене вже нічого не здивує. Але поведінка моєї доньки мене просто шокує. Вона вважає, що у моєму віці вже запізно влаштовувати особисте життя. Я маю зробити свій вибір: донька чи коханий…

Продовжити читання “Донька вимагає, щоб я відмовилася від  жіночого щастя, інакше вона відмовиться від мене”

Двадцять років не бачилася з подругою. Випадкова зустріч на вулиці й море спогадів. Кілька годин ми просиділи у кафе. Згадували молодість, спільних друзів, щасливі моменти нашої юності. На прощання навіть обмінялися номерами телефонів, подруга прохала не зникати, продовжувати наше спілкування, скаржилася на життя, яке не склалося.

Вже вдома, проаналізувавши події та «охолонувши» від емоцій, я задумалася, а навіщо мені подруга, яка ніколи не хотіла мені добра і навіть хотіла моєї смерті…

Продовжити читання “Подруга, яка хотіла колись моєї смерті, тепер хоче дружити”