Категорія: Від діда, прадіда

Миколай Чудотворець зцілював людей від хвороб, допомагав нужденним та захищав невинних. За новоюліанським календарем у 2024 році День святого Миколая українці святкують 6 грудня. Крім того, що цей день асоціюється з різдвяною казкою та подарунками, насамперед День Миколая Чудотворця – це релігійне свято. Про традиції та заборони в цей день.

Продовжити читання “День Святого Миколая: що не можна робити у цей день, традиції та звичаї свята”

Андрій Первозванний був одним із апостолів Ісуса Христа.  Цьогоріч День пам’яті апостола Андрія, який загинув мученицькою смертю, відзначають  30 листопада. Андрія першим запросив Ісус у колі своїх апостолів, тому його прозвали Первозваним. Андрію випало проповідувати Слово Боже у Малій Азії, Фракії, Таврії, Іверії, Скіфії.

Продовжити читання “Андріївські вечорниці: традиції святкування”

Ще декілька століть тому з’явитися на людях з непокритою головою було чимось нечуваним. Це стосувалось і чоловіків, і жінок.

Були, звісно, й винятки, як похід до церкви на службу, наприклад. Але, майже і усіх інших випадках до «простоволосих» ставились з осудом.

З головним убором в давні часи було пов’язано чи немало прикмет.

Продовжити читання “Намітка. Обрядовість та роль головного убору українок 15-го століття”

Кожному весіллю передує сватання – так прийнято в українських традиціях, хоча ця традиція прослідковується і в традиціях всіх слов’янських народів.

Українська молодь вечорами не сиділа по своїх домівках, а збиралась на вечорниці, де хлопці та дівчата між піснями і танцями спілкувалися, закохувалися, знаходили собі пару. У дохристиянські часи народи на території України мали свої язичницькі вірування, згідно з якими створювали сім’ї і продовжували рід. У сіверян і родимичів пари закріплювали свої відносини, перестрибуючи через багаття в купальську ніч. У древлян був звичай викрадати наречених. Поляни домовлялися про одруження дітей і посаг нареченої. Зараз в Україні зберігаються християнські традиції, які сформувалися в останні кілька століть, хоча є невеликі регіональні відмінності у весільних обрядах. Традиційно сватання у православних українців починаються ранньої осені, щоб відсвяткувати весілля до Великого посту.

Продовжити читання “Українське сватання: Традиції та звичаї українського сватання”

Продовжуємо тему весіль і сьогодні ми поговоримо про регіональні особливості весільних строїв.

Колись кожен регіон (не плутати з сучасним поділом на області) мав свої особливості весільного вбрання як нареченої, так і нареченого. Це зараз атрибут молодих біле на ній, чорне чи сіре на ньому, кілька рушників (для рагсу та, якщо таке бажання молодих, до вінчання) і ще один-два елементи «традиційного весілля».

А от яким був весільний стрій українських молодих на межі ХІХ–ХХ сторічь. Для ілюстрації використано малюнки-листівки із серії «Українське весільне вбрання», художник Зінаїда Васіна.

Продовжити читання “Традиційні українські весільні строї: регіональні особливості”

Це зараз весілля дуже часто є святом для двох: наречені просто йдуть до рагсу, розписуються та святкують в вузькому сімейному колі. А от у наших бабусь-дідусів весілля було цілою театральною виставою (особливо в сільській місцевості), у якій в кожного була своя роль та обов’язки. Та й передувало йому дещо більше етапів.

Продовжити читання “Осінь – пора весіль: Як наші прадіди та прабабусі одружувалися”

Ще у світогляді трипільців, від яких, за даними вчених, походять 55% українців, міфологія була своєрідною формою моделювання світу. Відомо, що у пантеоні трипільських богів одне з головних місць відводилось Великій Богині-Матері — жіночому началу родючості, в якому відображалося уявлення про відтворюючі функції Землі, жінки, Природи. Культ матері, який в українців пов’язувався з обожнюванням землі, став основою етнічної домінанти українського національного характеру. Юрій Липа, видатний український етнопсихолог вважає, що “… в центрі духовності (…) стоїть жінка-мати — це образ Великої Матері, божества прапрадідів сучасних українців”.

В українській міфології відомо багато персонажів жіночої статі, з якими пов`язували уявлення про певні сили природи, явища та образи. Люди вірили у богинь, що берегли гармонію світу, приносили красу, тепло і світло. Кожна з них відповідала за певні процеси і втілювала образ одного з найважливіших аспектів буття.

Продовжити читання “Богині давньої української міфології”

Сьогодні в Україні святкують Покрову Пресвятої Богородиці. Раніше ми святкували Покрову 14 жовтня, а в  2024 року за новоюліанським календарем ця важлива дата припадає на 1 жовтня. На цей же день було перенесено ще два важливих свята: День захисників та захисниць України і День українського козацтва, які були тісно пов’язані з Покровою Пресвятої Богородиці.

Продовжити читання “Покрова Пресвятої Богородиці: Що можна і не можна робити на Покрову”