Категорія: Від діда, прадіда

Сільські меблі – лави, ліжка, софи, столи, скрині, мисники, – були невід’ємною частиною інтер’єру традиційного житла українців.

Продовжити читання “Українські традиції: що таке мисник та для чого він служив в українській хаті”

Сама назва «стіл» тісно пов’язана з поняттям «стелити», тобто ставити страви на щось простелене. Це поняття пішло з давніх часів коли слов’яни споживали їжу з землі простеливши тканину чи підклавши дошку. Звичний нам стіл з’явився значно пізніше й в різних куточках країни виглядав по різному. Десь це були довгі дошки на перехрещених ніжках, а десь були популярними скрині-столи, з кришкою, що слугувала столом та пістолинням в якому було зручно зберігати речі домашнього вжитку.

Продовжити читання “Українські традиції: стіл та скриня в українській хаті”

Запитайте у будь-кого про українські традиційні страви й вам одразу згадають про борщ, вареники, голубці та холодець. Але наша національна кухня набагато різноманітніша та цікавіша ніж ми думаємо! Хоч і багато традиційних страв вже не готують в українських родинах, проте їх рецепти збереглись до сьогодні. Тож якщо ви не куштували жодну із цих страв – неодмінно проекспериментуйте!

Продовжити читання “10 незвичайних українських страв, про які всі забули”

Піч в сучасних оселях зустріти можна все рідше та рідше, й можливо в недалекому майбутньому наші нащадки зможуть дізнатися про піч лише з літератури та малюнків, проте на протязі багатьох століть піч була мало чи не центральним елементом в домівці. Сама назва та значення слова «піч» загальна для всіх слов’янських народів є похідною від печера, пещись.

Продовжити читання “Українські традиції: піч в домівці українця”

Поріг в традиціях українського народу також має велике значення з ним пов’язана низка різноманітних вірувань та звичаїв.

Продовжити читання “Українські традиції: значення порогу в хаті”

Сьогодні продовжуємо тему української хати й поговоримо про покуття (красний кут, святий вугол, Божній кут) – найважливіше місце у хаті. Він розміщувався по діагоналі від печі. Тут висіли ікони, прикрашені тканими або вишиваними рушниками — «божниками».

Продовжити читання “Українські традиції: найважливіше місце в хаті – покуття”

2 лютого православні християни відзначають Стрітення Господнє. Це одне з найважливіших свят у церковному календарі. Свято символізує зустріч Ісуса Христа з людьми.

Сьогодні ми розкажемо, які ритуали й таємні обряди в цей день допоможуть захистити від порчі та інших бід.

Продовжити читання “Стрітення Господнє: ритуали, обряди та прикмети, пов’язані із цим святом”

Українська хата… У ній народжувались майбутні князі й гетьмани, філософи та конструктори космічних кораблів, поети й письменники. Її досліджували архітектори й етнографи, про українську хату писали у романах та віршах. А, створювали її звичайні людські руки.

Спорудження будинку — було неабиякою подією в житті родини, з дивовижними обрядами й звичаями. Багато з них, до речі, збереглося й донині.

Продовжити читання “Українські традиції: як будували українську хату”

Якось довелося стати свідком розмови між двома матусями. Одна із них розповідала про приготування до хрещення доньки, яке має скоро відбутися. Інша ж запевняла, що із цим спішити не варто. Дитина виросте і сама прийматиме рішення: хоче вона буди хрещеною чи ні.

То ж чи треба поспішати із хрещенням? А якщо треба, то чому? Ці найбільш поширені питання ми сьогодні й розглянемо.

Продовжити читання “Українські традиції: чому дітей хрестили на сороковий день”

У суботу, 6 січня, українці святкують Водохреща – на честь хрещення Ісуса Христа у водах ріки Йордан. За традицією, в цей день освячують воду в церквах, також освячують річки, стави й озера. Головним святковим обрядом є купання в ополонці. Християни вірять, що опівночі на Водохреща вода має цілющі властивості, і якщо її набрати – вона збереже свої якості впродовж усього року.

В народі існує багато прикмет, а також заборон, пов’язаних із Водохрещам.  

Продовжити читання “Сьогодні – Водохреща: Що не можна робити на Водохреща”