Ці чотири знамениті українки – зайве підтвердження, що краса – поняття відносне. Сантиметри, кілограми, лінії, пропорції – все можна чітко виміряти та описати. Це як математична наука. От тільки через 5-10 років показники змінюються, і красивим вважатиметься вже інший набір.
Та українкам вдається бути у топі найгарніших жінок світу впродовж сторіч. Недаремно ж саме українки стали дружинами та матерями королів більшості європейських країн.
І справа тут не просто у зовнішній красі. Це щось глибше, невловне. Магічна сексуальність, мудрість, звабливість. Українські жінки зводять з розуму і залишаються у пам’яті на все життя.
Княгиня Ольга
Це жінка, від якої чоловіки горіли. Буквально. Коли її чоловіка князя Ігоря Рюриковича вбили деревляни, вона залишилася з малим сином і великою державою на руках. Клопотів багатенько, хоч серце і болить, та ніколи плакати.
Аж тут приїжджають до нещасної вдови посли – ті ж деревляни і кажуть: «Наш князь Мала в захваті від вас, Ольго. Забудьмо оті всі непорозуміння та вбивства і відгуляємо ваше весілля з князем».
Оля трохи рознервувала, спакувала їх усіх до човна і наказала закопати.
А князю Мала не йметься, не може спати, тільки про Олю й думає. Вислав він наступну порцію послів-сватів. Та Оля їх спалила. А потім, видно, щоб вже не повторювати тричі своє «ні», сама приїхала до деревлянського Іскоростеню та й спалила його. І від небажаного залицяльника позбавилась, і за чоловіка помстилася.
Та кавалерів не поменшало. Кажуть, навіть сам імператор Костянтин зачарувався Ольгою і намагався узяти із нею шлюб. Та, певно, Оля розсмакувала життя буз подружніх клопотів і одружуватись не хотіла. Спалювати імператора вже якось не дуже пасувало, то ж княгиня елегантно викрутилась. Запропонувала одруження після хрещення, а за хрещеного попросила того ж імператора Констянтина. А вже після ритуалу відмовила: мовляв, тепер вони батько та донька – вже й не поберешся.
Історики досі сперечаються, що з цих історій правда, а що вигадка. Та про пересічну жінку таких пригод би не переповідали.
Роксолана
Це ж яку силу та сексуальність треба було мати сільській дівчині, щоб звабити султана Сулеймана I Пишного і стати найвпливовішою жінкою в історії Османської Імперії. Стати єдиною коханою, дружиною і тією, що відверто впливала на політичні рішення чоловіка. Та ще й заснувати епоху жіночого султанату. І це все в ісламській країні.
До речі, до її приїзду, султани майже століття не одружувались. Навіщо воно їм було треба? Мали собі повен гарем наложниць і мінімум обов’язків. А тут приїхала одна українка і швиденько всі традиції підім’яла під себе.
І що думаєте, Роксолана була неймовірною красунею? Не зовсім. Сучасники описують Роксолану як просто милу і скромну. Та саме з нею Сулейман присягнув не мати інших жінок і дотримав слова навіть після її смерті.
Марко Вовчок
Фатальна, холодна, загадкова Марія – потужний магніт для чоловіків. Гарячий лід. Вона гралась чоловіками, фліртувала, манила та по справжньому не підпускала до себе. Це зводило чоловіків з розуму та дратувало жінок.
О так, Марко Вовчок не залишала байдужих. Її кохали, її проклинали, через неї помирали. «Усі чоловіки божеволіють від неї: Тургенєв лежить біля її ніг, Герцен приїхав до неї в Бельгію, де його мало не схопили, Куліш через неї розійшовся з жінкою», — писала в одному з листів донька графа Толстого. Через нещасливе кохання до письменниці застрелився польський хімік Владислав Олівінський.
Чоловіків кидало від крайнощів «то обожнюю, то ненавиджу». Ображений відмовою, Куліш пробував знищити письменницьку репутацію Марко Вовчок, на жаль, успішно. Така побічна дія від потужної жіночої сексуальності. Слабкі чоловіки не витримують.
Неприступна, розумна, незабутня. Її бажали, та вона обирала. Її другий чоловік був молодшим на 17 років і був з нею до останніх її днів.
Мура – Марія Закревська
Авантюристка, подвійна агентка ОГПУ й англійської розвідки, баронеса, графиня, письменниця, дипломатка, крадійка сердець. Ну просто ух! Жінка із кількома іменами та прізвищами: вона ж – Марія Бенкендорф, вона ж – Марія Будберг, вона ж – Мура. Дочка Гната Закревського, українського дворянина. Онука Ганни Закревської, подруги Тараса Шевченка.
Від життя Мури захоплює подих. Кілька арештів, багато країн, безліч таємниць та пригод. Джеймс Бонд в порівнянні із нею – скромний хлопчисько із нудним життям. Чоловіки тягнулись до неї як зачаровані, хоч і знали, що буде непросто. Російський письменник Максим Горький, англійський фантаст Герберт Веллс, британський дипломат Брюс Локкарт – для кожного вона стала жінкою його життя.
Вона не була красунею за мірками того часу. Мура мала грубі риси й широкий ніс, але в ній було ось це магічне щось. «Зловив себе на думці, що Мури мені бракує все більше. Її листи стали щоденною необхідністю», – писав у спогадах Локкарт.
«Коли я підходив до неї, боявся, що голос видасть мене. У моє життя увійшло щось сильніше, ніж саме життя», – зізнавався Локкарт.
Герберт Веллс оригінально написав про неї: «Мура – та жінка, яку я справді люблю. Я люблю її голос, саму її присутність, її силу та її слабкості… Я люблю її найбільше на світі, і так буде аж до смерті. Немає мені порятунку від її посмішки та голосу, від спалахів шляхетності та чарівної ніжності, як немає мені порятунку від мого діабету та емфіземи легень. Моя підшлункова залоза не така, як їй належить бути. Ось і Мура також. Але і та, й інша – мої невіддільні частини, і з цим нічого не вдієш».
Документалістка Ніна Берберова була ще відвертіша: «Вона любила чоловіків, не лише своїх трьох коханців, але взагалі чоловіків, і не приховувала цього, хоч і розуміла, що ця правда дратує жінок, і збуджує та бентежить чоловіків. Вона користувалася сексом, вона шукала новизни і знала, де знайти її, і чоловіки це знали, відчували це в ній і користувалися цим, закохуючись у неї пристрасно та віддано… Вона була вільна задовго до «загального жіночого визволення».
Мура огортала себе таємницями. Вона не заперечувала чуток і пліток про себе, а тільки примружувала свої котячі очі та усміхалась. Вона зробила зі свого життя велику загадку і поставила три крапки, спаливши всі свої щоденники.
Народжена у Полтаві, закінчила своє життя у достатку та в поважному віці в Італії. Незалежна, сама, але не самотня.
За матеріалами Українки