Ідеолог українського націоналістичного руху Степан Бандера став нічним кошмаром багатьох ворогів України, які бояться його згадувати і дотепер, а в часи Радянського Союзу робили все можливе задля демонізації патріота. Про його політичну діяльність та вплив на розвиток українства можна прочитати у підручниках історії та переглянути біографічні фільми, а ось про сердечні переживання національного героя відомо вкрай мало.
Вважається, що в житті Степана Бандери було троє жінок, утім шлюб він взяв лише з однією з них – Ярославою Опарівською.
Ярослава, за деякими даними, зростала на Східній Лемківщині у місті Сянок. Вона була освіченою дівчиною з проукраїнськими поглядами, хоч у той час їх не можна було назвати безпечними.
У 1936 році українка закінчила жіночу гімназію імені Емілії Плятер у Сяноку, після чого вступила до Львівської політехніки на факультет агрономії, звідки за два роки до цього випустився сам Степан Бандера. Хоч географічно вони були в одному регіоні, познайомитися майбутнім закоханим довелося в Кракові.
У 1940 році в польському місті Степан Бандера влаштував з’їзд активістів ОУН і там же він повінчався з Ярославою в церкві Воздвиження Хреста Господнього.
На якийсь час пристрасть заволоділа думками націоналіста, тож він відійшов від своєї діяльності, щоб кілька тижнів провести з обраницею у весільній подорожі та заховатися від переслідування радянських шпигунів.
Поговорюють, що життя Ярослави з чоловіком було складним і здебільшого складалося з підпільної діяльності, переслідувань, страху за себе і коханого, еміграції та очікування його з вʼязниці. Через два роки після весілля, щойно жінка народила першу дочку Наталю, Степана Бандеру заарештували нiмцi й ув’язнили в концтаборi «Заксенгаузен».
Ярослава Бандера підозрювала, що задля впливу на її чоловіка, вороги можуть переслідувати його кохану з дочкою, тому втекла та заховалася в будинку своєї мами.
У страху та очікуванні минули майже чотири роки, поки українця не відпустили. Наступний період життя сім’я провела у Німеччині. У Мюнхені народилося ще двоє їхніх дітей – Андрій і Леся. Вони зростали, вважаючи, що батько – журналіст на імʼя Штефан Попель.
Відносно спокійне життя подружжя тривало до вбивства Степана Бандери в 1959 році. Тоді Ярослава з дітьми змушена була емігрувати до Торонто, де й дожила віку.
До Ярослави український націоналіст мав роматничні почуття до Юлії Якимович та Анни Чемеринської. Про стосунки з першою та причину їхнього розриву нічого не відомо. Можливо, саме така ретельна конспірація дозволила дівчині вижити.
Чемеринська ж залицяння Бандери ігнорувала, адже покохала іншого активіста ОУН – Ярослава Барановського, який пізніше був убитий.
За матеріалами «OBOZ.UA»
Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті