Що таке міома матки, чим небезпечна для здоров’я жінки, симптоми, фактори ризику, лікування – про все розповідає лікарка акушер-гінекологиня Людмила Яремчук.
Міома матки – одне з найпоширеніших доброякісних новоутворень матки, що часто виникає в репродуктивному віці. Розміри міоми можуть варіюватися від невидимих до гігантських. Міома може бути одиничною (один вузол) або множинною (багато вузлів у різних локаціях). Виникає у 80% жінок, але більшість із них не підозрюють про її наявність. Зустрічається у будь-якому віці.
Фактори ризику:
- початок менструації у ранньому віці;
- використання комбінованих оральних контрацептивів;
- ожиріння;
- дефіцит вітаміну Д;
- дієта із високим споживанням червоного м’яса та зі зниженим споживанням овочів, зелені, фруктів, молочних продуктів;
- вживання алкоголю.
Міома матки (лейоміома) – доброякісна пухлина із м’язового шару матки (міометрію). Виникає в результаті активного поділу клітин матки та збільшення їх в розмірі. Також значну роль у виникненні відіграють яєчникові гормони (естрогени та прогестерон), генетичні, імунобіологічні особливості організму, фактори навколишнього середовища.
Через те, що міома – гормонозалежна пухлина, то під час менопаузи (знижується рівень статевих гормонів) відбувається природна інволюція міоми матки, тобто проблема часто минає.
Симптоми
Досить часто перебіг міоми безсимптомний. Такі міоми діагностують «випадково» – під час планового гінекологічного огляду або УЗД.
Клінічні прояви міоми матки:
- інтенсивні й тривалі менструальні та міжменструальні кровотечі;
- біль внизу живота (інколи дуже сильний);
- анемія, пов’язана із крововтратою;
- симптоми «здавлення» сечового міхура або кишківника;
- часті сечовипускання або дискомфорт під час сечовипускання;
- закрепи;
- збільшення розміру живота;
- вплив на дітородну функцію та на перебіг вагітності;
- зміна якості життя жінки (втомлюваність, сексуальний дискомфорт, тривожність, зниження самооцінки).
Після появи симптомів жінки звертаються до лікаря акушера-гінеколога в середньому через 5 років.
Класифікація міоми
Матка в середньому дорівнює розміру груші – довжина досягає 7-8 см, а розмір міоматозного вузла може досягати 20 см та більше в діаметрі.
Міоматозні вузли можуть розташовуватися у дні матки, тілі матки, шийці матки та перешийку, на зовнішній стінці матки.
Невеликі вузли виявляються лише під час УЗД, а от розміри міоми визначають у тижнях вагітності.
Необхідні обстеження:
- УЗД (виявляється наявність міоми, кількість вузлів, розмір, місце їх розташування, особливості кровопостачання);
- гістероскопія (оглядається порожнина матки, дозволяє взяти зразки підозрілих ділянок слизової порожнини матки, видалити дрібні вузли, розташовані в порожнині);
- гістологічне дослідження слизової оболонки порожнини матки при надмірних маткових кровотечах (дозволяє виявити патологічні відхилення та визначити точний метод лікування);
- лабораторні методи дослідження (дослідження крові, стану гормонального балансу);
- комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) дозволяють більш чітко побачити розміри та локалізацію вузлів;
- огляд шийки матки (дозволяє виключити онкологічні процеси);
- огляд молочних залоз, щитовидної залози (для виключення супутньої патології).
- Фактори, які впливають на алгоритм лікування:
- тип міоми матки;
- розмір, кількість і розташування міоматозних вузлів;
- динаміка зростання міоматозних вузлів;
- інтенсивність росту;
- вид, тяжкість, частота симптомів;
- вік жінки;
- бажання народити дитину в майбутньому;
- супутня патологія;
- хронічні захворювання.
Методи лікування:
Медикаментозне (гормональне, гемостатичне, знеболювальне, протианемічне).
Хірургічне:
- гістероскопічне видалення вузлів з порожнини матки,
- гістеректомія (видалення матки),
емболізація маткових артерій (позбавлення міоми кровопостачання).
Кожен метод лікування підбирається індивідуально лікарем акушер-гінекологом.
Важливим у лікуванні міоми є корекція способу життя:
Фізична активність – зарядка, фізичні та розслабляючі вправи, помірні тренування.
Сон не менше 8 годин.
Корекція харчування – зменшити вживання вуглеводів, вживати багато овочів та фруктів, корисні жири (оливкова олія, кокос, авокадо, горіхи, насіння), білки, яйця, рибу, м’ясо травоїдних тварин. Використовувати трави, багаті на антиоксиданти (куркума, материнка, кінза). Приймати полівітаміни з мікроелементами. Впродовж дня пити теплий напій із чистої води й лимонного соку.
Використовувати рослинні адаптогени (родіолу рожеву, женьшень).
Обмежити куріння та вживання алкоголю.
Вживати більше їжі рослинного походження (фітоестрогени, які містяться у бобових, сочевиці, лляному насінні, крупах, червоній конюшині).
Успіхів вам здоров’я та краси.