Наскільки простіше було нашим бабусям – у продажі була тільки нерафінована соняшникова «з запахом», так що проблема вибору взагалі була відсутня. Але у нас-то видів цієї самої олії багато, і як же вибрати, щоб не нашкодити, а принести організму максимальну користь? Давайте розбиратися.
Оливкова олія
Це найпопулярніша і корисна олія, вона поширена по всьому світу і вважається найбільш дієтичною і універсальною.
Мононасичені жири, що містяться в ній, очищають кров від холестерину, знижуючи ризик виникнення серцево-судинних захворювань. У ній високий вміст вітаміну А, Е та інших корисних речовин. При нагріванні оливкова олія практично не утворює канцерогенів.
Дослідження показали, що оливкова олія може захистити від хвороб серця. В країнах, де люди використовують оливкову олію в якості основного джерела жиру, низька смертність від ішемічної хвороби серця. Одне дослідження показало, що у людей, які їдять більше оливкової олії знижується ризик першого серцевого нападу порівняно з тими, хто їв менше.
Дослідження 2011 року показало, що літні люди, які часто використовували оливкову олію, мали на 41% менший ризик розвитку інсульту, ніж ті, хто ніколи не використовував її.
Соняшникова олія
Найпоширеніша в Україні. Традиційно використовується для приготування будь-яких страв.
Вона дуже багата лецитином, який здатний підтримувати розумову активність, а у дітей відповідає за формування нервової системи. Крім того, лецитин використовують для боротьби зі стресовими станами та лікування анемії.
Соняшникова рафінована олія чудово підходить для смаження, оскільки має низьку точку задимлення. Нерафінована олія хоча і корисніше рафінованої, для смаження не підходить, в ній утворюються канцерогени, так що її краще вживати в «сирому» вигляді.
Гарбузова олія
У її складі вітаміни А, С, Р, Е, В1, В2, омега-3 і омега-6 жирні кислоти. Гарбузова олія має виражений приємний смак, нею можна заправляти салати і доповнювати інші страви – сири, макарони, супи і навіть десерти.
Завдяки вмісту алкалоїдів, здатних виводити з організму токсини, гарбузова олія допомагає при отруєннях. Може викликати послаблюючий ефект, іноді, в дуже рідкісних випадках – алергічні реакції.
Олія волоського горіха
Прийшла з середземноморської та кавказької кухні, де ця олія застосовується дуже широко. До складу олії входить вітамін А і рекордна кількість вітамінів групи В, С, Е, різні мікро – і макроелементи.
Рекомендується до вживання в свіжому вигляді при гіпертонії, діабеті, захворюванні щитовидної залози, шкіри, імунної системи. Смажити на олії волоського горіха не рекомендується – при нагріванні вона втрачає смак і частину корисних речовин. При загостренні виразки шлунка, дванадцятипалої кишки і при зниженій кислотності шлункового соку від вживання цієї олії краще відмовитися.
Кукурудзяна олія
Відрізняється високим вмістом вітаміну Е (у 2 рази більше, ніж в соняшниковій або оливковій).
Вона не має запаху, смаку і тому відмінно підходить для заправок і соусів. Крім вітаміну Е в ній містяться вітаміни F, PP, A, B1 і арахідонова, лінолева, пальмітинова та інші кислоти.
Незважаючи на багатий склад, вживати в їжу кукурудзяну олію слід з обережністю, вона може посилювати згортання крові. Тому людям з тромбозами і тромбофлебітом вона протипоказано.
Пальмова олія
Одержала широке поширення в кулінарії через дешевизну і доступність, але, мабуть, жоден вид олії не піддавався таким нападам і звинуваченням у шкоді для людського організму.
Якісна пальмова олія містить такі корисні речовини, як антиоксиданти і тригліцериди, які є джерелом додаткової енергії. При цьому вона добре засвоюється організмом.
До недоліків пальмової олії відноситься велика концентрація в ній ненасичених жирів, так що зловживати нею не варто.
Вживання олії у великих кількостях може спровокувати серцеві захворювання. Якщо замінити інші рослинні олії пальмовою, то через низький вміст лінолевої кислоти може підвищитися рівень холестерину.
Ще один мінус – тугоплавкість олії, яка призводить до проблем з переробкою та виведенням її з організму, а згодом – до розвитку захворювань кишківника і судин.
Лляна олія
Лляне олія – перше місце по біологічній цінності серед усіх харчових рослинних олій. До її складу входять омега-3 жирні кислоти, вітаміни А, Е, Р. Вона має унікальні дієтичні властивості і допомагає поліпшити роботу шлунково-кишкового тракту, імунної, кровоносної, серцево-судинної систем.
Недолік лляної олії – швидка здатність до окислення через присутність в ній лінолевої кислоти, навіть зберігати її можна не більше двох тижнів після вироблення в темному місці в щільно закритій посудині.
Але ось в процесі термічної обробки лляна олія стає вкрай небезпечною: вона також активно окислюється і утворює вільні радикали, що викликають утворення пухлин.
Крім того, при нагріванні в ній з’являються аміак і синильна кислота, а частина ненасичених жирних кислот полімеризується і утворює щільну нерозчинну плівку на поверхні продуктів, що ускладнює процес перетравлення їжі. Сама олія набуває характерний запах оліфи і гірчить.
Смажити на льняній олії не можна ні в жодному разі, зате вона ідеальна для приготування салатів.
Кокосова олія
Останнім часом кокосова олія стала одним із найпопулярніших суперфудів у світі.
Найважливіша складова олії насичені жирні кислоти, серед яких лауринова, капронова, каприлова, олеїнова, капринова, пальмітинова, міристинова, стеаринова, які потрібні для правильної роботи нервової та статевої системи. Кокосова олія чинить позитивну динаміку на серцево-судинну систему, перешкоджає розвитку тромбозів, ішемічної хвороби та артеріальної гіпертонії, атеросклерозу. Вітамін Е, що входить до складу кокосової олії, допоможе знизити підвищену в’язкість крові і зміцнити стінки артерій.
Кокосова олія має виражену протизапальну, бактерицидну, а також протигрибкову дію, завдяки чому зміцнює імунітет. Олію можна використовувати в комплексі лікування мікозів, кандидозів, герпесу, вірусних інфекцій, інфекційно-запальних захворювань органів дихання, грипу, недуг статевої та сечовивідної систем.
Олія здатна активізувати і прискорити обмінні процеси, перешкоджаючи розвитку ожиріння, допомагає у відновленні нормального вмісту глюкози в крові при діабеті. Крім того, цей продукт перешкоджає розвитку жовчнокам’яної і сечокам’яної хвороб, жирової дистрофії печінки а також благотворно впливає на стан щитовидної залози.
Незважаючи на величезну кількість корисних властивостей, продукт майже не має протипоказань. Від нього потрібно відмовитися лише при індивідуальній непереносимості. Продукт в їжу слід вживати помірно. У день можна з’їдати не більше 3-х ложок.
За матеріалами Ukr.Media та MedFond.com