Сестри Байко – вокальне тріо у складі сестер Байко: Даниїла Яківна, Марія Яківна, Ніна Яківна та Зеновія Яківна (у складі тріо з 1958 по 1966 роки, співала в тріо замість сестри Марії), усі з с.Яблуниця Берегівського району на Лемківщині, Ряшів, тепер Жешувського воєводства, Польща.
Дитинство сестер Байко проходило у селі Яблуниця на мальовничій Лемківщині, з її горами, лугами, серед давніх звичаїв і обрядів християнського люду з оригінальними колядами і святковими віншуваннями, із безмежно багатими народними співами. Батьки сестер були заможними і шанованими у селі господарями, національно свідомими українцями. Але найбільшим багатством батька Якова Тимофійовича і мами Магдалинн Павлівни були їхні доньки: Зеня, Даня, Маруся, Ніна, Ірина, усі напрочуд вродливі й музично обдаровані. На їхній шлях до музики безпосередньо вплинув м’який, щирий, душевний спів матері.
У 1945 році сім’я поселилась у місті Буську, що на Львівщині. Тут минули шкільні роки сестер. Вони часто виступали в гуртках художньої самодіяльності у Буській школі, їх як кращих виконавиць посилали на районні, обласні, навіть республіканські олімпіади. Ними зацікавилися педагоги, музикознавці, заговорила преса.
Хоч усі п’ятеро співали прекрасно: чисто, а капелла, та тільки три сестри – Марія, Ніна і Даниїла – вибрали музику, як свою єдину професію. Після закінчення середньої школи вони поступили до музично-педагогічного училища.
У 1953 році, по закінченню училища, сестри поступили до Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка. Тут вони навчалися у класі народних інструментів та на вокальному факультеті під керівництвом досвідченого педагога Одарки Бандрівської, яка передала їм від своєї тітки Соломії Крушельницької незрівнянну італійську школу bel canto.
Саме Одарка Бандрівська відчула, наскільки природно зливаються голоси сестер в ансамблі; завдяки Одарці Карлівні Марія, Ніна і Даниїла Байко сформувалися як творча одиниця – тріо сестер Байко. Під керівництвом талановитого педагога ще студентками сестри стали популярними співачками не лише в Україні, але й за її межами.
Під час навчання у консерваторії сестри все частіше виступали, як тріо. І що б не співали сестри: народний чи професійний твір, – слухача зачаровувала широка гама витончених нюансів, навіть на дуже тихому динамічному рівні – цьому сприяли виняткова витонченість їх музичного слуху, вміння не тільки передавати, але й вслухатися у кожен звук, співати вільно та безпосередньо.
Стрімко розпочалася мистецька діяльність сестер. У 1956 році вони стають дипломантками Республіканського та Всесоюзного конкурсів, беруть участь у Декаді українського мистецтва у Варшаві, Замості і Любліні. За майстерне виконання народних лемківських пісень на VI Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві (1957) сестри Байко були нагороджені Золотою медаллю і дипломом І ступеня.
Після успішного закінчення консерваторії, у 1958 році, сестри стали солістками Львівської філармонії. З цього часу починається їх активна концертна діяльність і за кордоном. Тільки в 1958 році сестри Байко побували в Канаді, Бельгії, Люксембурзі, Чехословаччині. У наступні роки сестри гастролювали у Німеччині (1960 р.), США (1974 р., 1979 р.), виступали в Організації Об’єднаних Націй (1974 р.).
За заслуги на ниві музичного мистецтва, багаторічну активну виконавську діяльність Марія, Ніна і Даниїла Байко були нагороджені Державною премією ім. Т. Г. Шевченка (1976 р.) і удостоєні звання народних артисток України (1979 р.).
У репертуарі тріо понад 300 творів. Видано багато платівок з записами пісень у виконанні Сестер Байко, мають вони і фондові записи на Українському радіо. Про тріо знято 7 к/ф і т/ф – «Сійся, родися, жито-пшениця» (1969, реж. Р.Олексів); «Співають сестри Байко» (1970), «Пісня П.Майбороди» (1980), «На три голоси» (1984), «Українська баркарола» (1984), «Сестри Байко сьогодні» у 2-х ч. (2001) – всі реж. О.Бійми. Випущено 3 репертуарні збірки «Співають сестри Байко» (1959, 1972, 1976).
За матеріалами «UKRMUSIC ONLINE»
Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті