Сільські меблі – лави, ліжка, софи, столи, скрині, мисники, – були невід’ємною частиною інтер’єру традиційного житла українців.
Вони мали не лише практичне призначення, а й слугували виразниками народних уявлень про комфортний побут, несли певне художньо-мистецьке навантаження. Більшість меблів мали своє усталене місце, що було пов’язано з чітким однотипним плануванням житла, що зберігалося протягом тривалого часу, аж до середини ХХ ст.
Сьогодні ми поговоримо про мисник – незмінний атрибут кожної української хати. Це полиця або шафа для посуду в сільській хаті.
Найпростіший мисник мав вигляд прямокутної рами з дощок і кількох дощаних полиць, що прикріплювались до неї. Розміри мисника залежали від кількості полиць (найчастіше їх було три-п’ять) та ширини стіни, на яку його вішали. Прикрашали мисник вирізаними фігурними елементами у верхній частині або різьбою на тильній його частині. Крім того, мисник часто фарбували у темний колір, переважно коричневий.
Крім звичайних мисників, у заможніших селян побутували мисники-шафи, у яких нижні полиці закривалися двома дерев’яними дверцятами, часто з різьбленими елементами. Інколи заскленими дверцятами закривали повністю усі полиці мисника.
Незалежно від форми чи розмірів в миснику зберігали здебільшого керамічні вироби, які разом з утилітарною, виконували й естетичну функцію. Виставлені у верхній частині мисника мальовані миски, були гордістю господині та прикрасою усієї хати.
У другій половині ХХ ст. мисники з шафкою у деяких господарів були замінені на буфети. Вони мали вигляд шафки з кількома полицями у верхній частині, що прикривалися заскленими дерев’яними дверцятами, та з кількома полицями і шухлядами у нижній частині, що прикривалися вже суцільними дерев’яними дверцятами. Буфети оздоблювали вузькими дерев’яними фігурно вирізними наличниками та різьбою. Їх замовляли у сільських столярів або купували.
У традиційній хаті для мисника виділяли постійне місце — ліворуч або праворуч од дверей, навпроти покутя і поруч із піччю. Біля порога стояв також віник, де, як вважали наші предки, могла сидіти «нечиста сила». За повір’ям, з нею постійно веде бійки домовик.
Якщо вночі чути брязкіт мисок або ложок, треба скропити мисник свяченою водою. Полиці завжди повинні бути чистими. Нині навіть у міських кухнях є декоративні полички, подібні до мисника.
Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті