Підлітковий вік чудовий і страшний одночасно. Це буквально друге народження, коли вчорашня дитина стає дорослою людиною. Процес трансформації відбувається в індивідуальному режимі – у кого раніше, у кого пізніше. Дехто переносить це болісно і проблематично, а в других проходить все непомітно.
Особливості підліткового віку
Діти у 12-17 років проходять процес адаптації. Вони стикаються з великою кількістю психологічних проблем:
- намагаються отримати незалежність від батьків;
- по-новому вибудовують свої відносини з однолітками;
- відбувається загострення питання взаємовідносин з батьками.
Особливостями підліткового віку є:
- підвищена конфліктність;
- емоційні сплески;
- відкрита демонстрація зухвалої поведінки.
Все це є щоденною реальністю для батьків більшості підлітків. Але відносини з дітьми мають бути теплими та відвертими.
Справа тут в тому, що психоемоційний і фізичний розвиток у дитини йде різними темпами. В підлітковому віці особливо бурхливі зміни відбуваються в лобовій зоні головного мозку – тої його частини, яка відповідає за емоції, прийняття рішень та самоконтроль. Саме тому підліток схильний до перепадів емоцій і імпульсивних вчинків.
Типові помилки у вихованні
Суперечливість поведінки та відношення підлітка до батьків стає викликом для багатьох. В цей період батьки можуть приймати як вдалі, так і не дуже вдалі рішення у вихованні своєї дитини. І тут важливо розуміти, що помилки обов’язково будуть – це нормально, вони не фатальні і не зіпсують відношення з підлітком. Вони просто будуть створювати нові ситуації, з якими належить впоратися разом:
- не треба наполягати на відвертості, адже підлітку важливо відчувати свою незалежність і спиратися на власну думку. Треба намагатися створити ту атмосферу, яка має допомогти підлітку відчути, що батьки поруч і готові його прийняти тоді, коли він сам буде готовий;
- не слід ігнорувати думку підлітка, треба підтримувати його ініціативу і самостійність, уважно відноситись до його бажань. Іноді батькам краще оступитись і довіритись думці підлітка. Важливо давати дитині можливість отримати власний досвід;
- не треба порушувати особистий простір. Батьки з метою безпеки починають перевіряти кишені, рюкзак/сумку або листування. Так тільки знецінюється особистий простір, а дитина лише починає пробувати обходитися з ним. Це може підірвати його довіру до батьків і до самого себе. Контроль повинен бути результатом відкритої та сумлінної домовленості;
- батьки не завжди послідовні (нереалістичні обіцянки/погрози). Підлітки дуже категорично відносяться до всіх обіцянок, приємні вони будуть або ні, та розраховують на їх виконання. Краще утримуватись від таких ситуацій, добре обмислювати обіцянки і бути готовими їх виконати;
- не передбачуваність батьків в проявах доброти та злості. Іноді це виникає з накопиченням почуття вини перед дитиною. Як результат, батьки стають ненадійними і непередбачуваними, у дитини з’являються страхи нереалістичного покарання. Дуже важливо признавати свою провину та вміти відверто просити вибачення.
Процес дорослішання є непростим, і батькам підлітків часто доводиться стикатися зі складнощами у вихованні. Ті методи, що працювали раніше, більше не працюють, а іноді навіть починають визивати пряме відторгнення. Відносини повинні будуватися на довірі та дотриманні особистих кордонів як підлітка, так і дорослих.
За матеріалами Коліжанка