27 років проста американка Бетт Грем, у дівоцтві Макмюррей, думала, що в її житті нічого хорошого вже не чекає. Позаду – Друга світова війна, велике кохання і велике розчарування, син на руках, якого вона фактично виховувала сама – чоловік полетів у Європу на фронт, а повернувся з вимогою розлучення. Їй лише 27, а вона працює з ранку до ночі друкаркою, аби прогодувати себе та сина. Напевно, з такими невтішними думками у 1951 році Бетт Грем ішла влаштовуватися стенографісткою до контори Texas Bank & Trust і не підозрювала, що невдовзі саме ця безвихідь зробить її мільйонеркою…
Кілометри помилок
У Texas Bank & Trust молоденька друкарка працювала без продиху. Звісно, втома давалася взнаки, пальці не потрапляли на клавіші, уважність притуплялася, і бідна Бет припускалася помилок. Стерти їх неможливо – доводилося передруковувати кожен аркуш наново, і це виснажувало Бет. Зрештою, як усіх друкарок і секретарок того часу.
Якось, фарбуючи вікна, Бетт задумалася – а що як помилки теж зафарбовувати? І заходилася експериментувати з виправленням помилок. Спершу спробувала затирати їх улюбленою художниками аквареллю-темперою. Але, зрозуміло, фарба була призначена зовсім не для цього і стиралася, розмазувалася. Вперта Бет не здавалася – залучила для допомоги шкільного вчителя хімії свого сина. Вона змішувала фарбу з закріплювачами, розчинниками, клеєм, аж поки не отримала потрібну текстуру і стійкість.
Створений коректор майже бездоганно замальовував друкарську фарбу.
Від гаража до заводу
П’ять років Бетт користувалася ним на роботі – ніхто з керівництва не помічав зафарбованих помилок, а колеги-секретарі, довідавшись, благали і їм допомогти – спростити роботу.
Зрозумівши, що коректор має попит, Бетт назвала його Mistake Out або «Геть помилки» і в 1956 почала продавати в своєму офісі. Позаяк підприємницького досвіду вона зовсім не мала, тому вирішила показати свій винахід компанії IBM (тоді ще не такій потужній, але вже відомій).
Там жіночу заповзятість не оцінили, і горда Бет повернулася додому з твердим наміром: налагодити виробництво самій. Перейменувала коректор на Liquid Paper «Рідкий папір», запатентувала, облаштувала спершу під виробництво сусідський гараж, через рік винайняла окреме приміщення, згодом – маленький завод.
Через кілька років коректор купували усі секретарки, стенографістки, поштарі, школярі, студенти, викладачі, редактори, журналісти, письменники США.
Між тим Бетт ще й встигла вийти вдруге заміж, вправно керуючи і родиною, і бізнесом. Аж у 1975 році чоловік її зрадив, Бетт подала на розлучення. А в 1979 році корпорація-гігант Gillette звернулася з пропозицією викупити у неї патент і виробництво. Бетт вирішила, що все це – знаки і погодилася. За продаж компанії вона отримала від Gillette 47 мільйонів доларів плюс довічний відсоток з продажів. На той час на її заводі вже працювало близько 200 людей, а обсяги виробництва сягали 25 мільйонів флаконів на рік.
Після продажу компанії Бет Грем вирішила зайнятися не матеріальним, а духовним: захопилася релігією і благодійністю. Померла порівняно рано – у 56 від інсульту. Свої чималі статки заповідала сину і благочинним організаціям. Її син, до речі – не менш відома у своїх колах людина: Майкл Несміт – музикант, культовий гітарист групи The Monkees.
За матеріалами «Українки»
Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті