Відпусти, я благаю, відпусти – співав колись Святослав Вакарчук. Відпусти – повторюєш собі, повторюють тобі, повторюєш іншим у непростих життєвих ситуаціях. Але як? Як навчитися відпускати? Чоловіка, з яким все ж не склалося. Ситуацію, яку вже не зміниш. Чужі слова, які постійно прокручуєш. Дітей, які роблять велику помилку і не розуміють цього. Рідних, які мають свої погляди й свої життєві дороги…
Є безліч психологічних технік, тонни психотерапевтичних порад, але зізнаймося – усе це лише теорія. Вона не спрацює, поки ти сама не зрозумієш, що в цій конкретній ситуації означає «відпустити». Не думати? Це важко і можливо лише уві сні. Забути? Це нереально, якщо в тебе не амнезія. «Забити»? Але ж ти не черства, не бездушна, ти живеш поруч.
Стовідсотково дієвої техніки, як навчитися відпускати, нема. Але можна сформулювати суть цього процесу – те, чого точно вже не треба робити і на чому зосередитися. Сподіваємося, ці «орієнтири» вам допоможуть, дівчата.
Відпустити не означає перестати піклуватися, дбати, турбуватися.
Це означає не робити замість когось. Не рватися наввипередки на допомогу, тим паче коли не просять. Відпустити – це відійти в сторону і не займати.
Відпустити – не означає відокремитися стіною.
Це визнати право іншої людини на самостійні рішення, нехай і помилкові. Це взагалі визнати чуже право на помилку і дозволити іншому побачити й відчути результати своїх рішень, вчинків, переконань.
Відпустити – це припинити спроби змінювати іншого.
Це перестати засуджувати тих, хто чинить або думає інакше. Краще свої сили спрямувати на себе, своє життя, мрії, бажання і спокійні реакції.
Відпустити – значить визнати «Я не всесильна».
Змиритися з тим, що цього разу результат залежить не від тебе
Відпустити – значить припинити формувати, повчати, змушувати.
Це почати просто спостергіати або просто підтримувати. Це перестати бути суддею, це здатність дозволити іншому бути таким, яким він є.
Відпустити – означає піклуватися про когось не «для того, щоб».
Це просто піклуватися. Нічого не очікуючи натомість. Відпустити – значить не лізти в життя навіть найріднішої людини, щосили захищаючи від реалій. Це вміння жити своїм, а не чужим життям. Це не намагатися бути в центрі подій. Це залишати іншим місце на власні інтереси.
Відпустити – це не заперечувати все, що не до вподоби.
Це про бути відкритим і приймати розмаїття світу. Припинити сперечатися, чіплятися, домінувати й почати виправляти свої недоліки. Відпустити – це не про прагнення, щоб все навколо відповідало твоїм уявленням і бажанням. Це сила приймати день свого життя таким, яким він є.
Відпустити – значить не бути в полоні подій і спогадів минулого.
Це про бажання поліпшити свій завтрашній день незалежно від вчорашнього. Відпустити – значить менше боятися і більше довіряти своїм почуттям, принципам. І попри все любити. Життя, близьких, світ, сьогоднішній день.
Комусь ці слова здадуться лише словами. Але вдумаймося в їхній зміст і спробуймо слідувати хоча б одному з перелічених речень – це вже маленький і дієвий крок на шляху «відпускання».
За матеріалами «Українки»
Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті