Як стосунки доньки з батьком впливають на її вибір майбутнього партнера

Тато — перший чоловік у житті дівчинки, з яким вона отримує досвід спілкування із протилежною статтю

Нерідко, вибираючи партнера, жінка пов’язує свою долю зі схожими один на одного чоловіками та наступає на ті самі граблі. Психологи дотримуються думки, що це пов’язано з тим, як складалися в дитинстві її стосунки з татом. Адже тато — перший чоловік у житті дівчинки, з яким вона отримує досвід спілкування із протилежною статтю.

Сьогодні ми поговоримо про те, які бувають типи батьків і як сценарії взаємодії з ними впливають на майбутнє життя дочки та її вибір партнера. А також про те, як наслідки цього впливу у разі потреби можна виправити. Адже налагоджуючи стосунки з батьком чи образом батька у своїй душі, ми налагоджуємо стосунки й зі своїми «чоловічими» якостями. Такими, як сила, влада, мудрість, здатність спиратися на себе та можливість заробляти гроші.

Батько-агресор

Це батько, який був схильний до морального, фізичного насильства над матір’ю чи дитиною, агресивно поводився в суспільстві (ліз у конфлікти, бійки, «на рожен»), не шанував межі дитини та матері.

Швидше за все, дочка бачитиме постійні конфлікти, які призведуть до того, що вона не зможе спиратися на жодного з батьків. Тоді їй буде складно прийняти позитивні якості мами та тата, а це призведе до неможливості вибудовувати стосунки, знаходити компроміси. Вона або довго замовчуватиме невдоволення, або, навпаки, вибухатиме від кожного слова і нападатиме. Таку ж стратегію поведінки вона перенесе у відносини з партнером.

Якщо з її партнером буде все гладко, це бентежитиме і лякатиме (адже коли вдома було все тихо, це означало, що насувається буря). І тоді вона несвідомо доводитиме до конфлікту, викликаючи в партнері агресію, щоб ситуація стала звичною та зрозумілою для неї. Можливе повторення сценарію батьківських відносин «жертва – агресор».

Що робити? Обов’язково йти до психолога, щоб розібрати негативний сценарій і зрозуміти, що відносини батьків були деструктивними й вони несуть відповідальність за це. І віддати їм відповідальність за їхні сварки. Навчитися любити обох батьків. Навіть тата. А потім знайти в собі те, чим ви схожі на обох батьків (з їхньої позитивної сторони).

Батько, якого не було

Причини, чому батько був відсутній, можуть бути різними. Мати народила, а батько рано пішов із сім’ї чи загинув, розлучився, не визнав дитину. Ці обставини накладають величезний відбиток майбутнє життя.

Якщо тато не спілкується з дочкою, то багато залежатиме від мами. Мама, яка виховує доньку з образою на чоловіка, прищепить дівчинці злість, ненависть, образу та відчуття, що батько пішов не від мами, а від дівчинки. Подорослішавши, дівчина з таким досвідом відкидатиме чоловіків. Або думати, що її відкидають. Якщо був вітчим, він може частково замінити батька. Але місце реального батька в душі завжди буде порожнім або спогади про нього будуть негативними.

Що робити? Прийняти справжнього батька, навіть якщо його не було, навіть якщо ця людина поводилася негативно. Потрібно віддати йому місце батька у своїй душі. Усвідомити, що вітчим, хоч би яким чудовим він був, — це не тато. Спробувати дійти до розуміння, що люди можуть робити помилки.

Вічно незадоволений батько

Цей батько-ідеаліст, який чекає від дочки неймовірних успіхів. Може, він навіть чекав на хлопчика. І ставиться до дівчинки як до невдачі. Батько має завищені вимоги до себе та навколишніх, часто такі батьки — керівники бізнесу, компаній.

Дочка весь час почуватиметься нічого не вартою і нічого не значущою, такою, що не вміє щось робити. Їй буде складно знайти свій шлях, адже батько засуджуватиме її, і лише обрана ним для неї освіта, робота будуть «вірними». Можливо, вона житиме так, як заповів батько, але все життя ненавидіти те, чим займається. З усім тим, чоловіки для неї ніколи не зможуть зрівнятися з батьком, адже він занадто «високо».

Вона шукатиме чи владних чоловіків, які будуть схожі на батька, чи, навпаки, чоловіка, якого зможе «підім’яти» під себе, щоб на його тлі виглядати сильніше, компенсуючи таким чином свої дитячі травми. Може взагалі стати пацанкою і перейняти дуже багато чоловічих рис, щоб виправдати та реабілітувати себе в очах тата.

Що робити? Стати «поганою» донькою, взяти відповідальність за своє життя та піти своїм шляхом. Навіть якщо тато буде незадоволений. І спробувати налагодити з ним стосунки. Навчитися помічати його неідеальність та його промахи та помилки, щоб навчитися вирішувати і собі це.

Байдужий батько (холодний та неемоційний)

Батько міг бути лише формально (наприклад, моряк далекого плавання, трудоголік), бути залежним (алкоголь, наркотики) або ж жити у своїй реальності (вчений, геній, психічно нездоровий). Якщо контакт із татом нормальний, але дуже рідкісний, то дівчинці потрібно буде постійно завойовувати увагу батька, а це принесе їй упевненість, ніби вона може контролювати чоловіків.

Ставши дорослою, дочка добиватиметься кохання чоловіка (коханка, нерозділене кохання). Буде помилково думати, що її цінують лише за «правильні» вчинки. Або ж буде співзалежна — вибере алкоголіка/наркомана і рятуватиме, роблячи його ще більш безпорадним. Нормальні та люблячі чоловіки відкидатимуться нею як слабкі. Вона намагатиметься всіх рятувати.

Що робити? Навчитися шкодувати, любити, співпереживати собі. Зрозуміти, що контролювати інших людей неможливо, почати наповнювати своє життя власними інтересами. Знайти хобі, заняття до душі, змінити роботу. Прийняти біль по відсутньому батькові та перестати шукати його у всіх чоловіках.

Тихий та непомітний батько

Такий батько ніби надто пригнічений своєю дружиною. Його голос не має значення, його не шанують, принижують, висміюють. Дочка перебуватиме у надто близьких стосунках із матір’ю.

Ставши дорослою, дочка може поводитися відсторонено і зневажливо до чоловіків. Вийти заміж за негідного і все життя йому це висловлювати або ж народити дитину «для себе», провокувати партнера на ревнощі та конкуренцію і тримати тим самим його в напрузі, поки вона не піде.

Що робити? Повернути татові гідність, повагу, любов. Прийти до того, щоб просто жити та бути коханою. Важливою є сепарація (психологічне відділення) від мами, вибудовування стосунків із чоловіками на основі близькості, а не на основі маніпуляції ними. Навчитися поважати, цінувати чоловіків просто через те, що вони є.

Гіперопікаючий батько

Часто такий батько втратив емоційний зв’язок зі своєю дружиною та замінив його зв’язком із донькою. Можливо, тому сприяли сварки із дружиною чи її депресія. Тоді у нього будуть надто близькі стосунки з донькою. Він дуже цікавитиметься її відносинами, не схвалюючи хлопців. Надмірно дбати, забороняти гуляти, надмірно опікуватися, порушуючи її межі та не даючи їй пробувати щось у житті самостійно.

Дочка отримує послання від тата: «не дорослішай». Оскільки вона стає місцем своєї мами, то перед мамою відчуває вину. Вона блокує свою чуттєвість, тому до неї складно буде пробитися чоловікам. Оскільки у відносинах з татом не були вибудовані здорові психологічні кордони, то вона не розумітиме, як їх вибудовувати у відносинах із партнером. І прагнутиме взагалі не вступати у стосунки.

Її партнери будуть віртуальними або вона вибере стосунки на відстані. Наприклад, закоханість у зірку. Але як тільки відносини ризикуватимуть стати реальними, вона від них тікатиме. Адже для неї стосунки це щось, де немає її свободи. Та й навряд чи хтось переплюне її тата в ідеальності, оскільки він для неї буде героєм, без якого вона просто не знає, як бути.

Що робити? “Добудувати” образ батька, помітити його звичайність, неідеальність. Сформувати свої межі. Попрацювати зі своєю чуттєвістю, тілом, почуттями. Знайти злість та образу на маму за те, що вона не встановила межі в сімейній системі та була дистанційована.

Батько — вічне свято

Такий тато «вихідного дня». Приїжджає та влаштовує класні вихідні, не змушує вчитися, звітувати про оцінки, допомагати по дому. Він класний та вміє здивувати. На відміну від мами, з якою зазвичай минають сірі будні.

У майбутньому дочка шукатиме легких стосунків із чоловіками, принца, готового вражати її уяву. Емоційної близькості з чоловіками вона також уникатиме. Щойно романтика перших зустрічей та цукерково-букетного періоду згасне і чоловік стане «звичайним», вона втрачатиме до нього інтерес.

Що робити? Зауважимо, що окрім свят є ще й будні. Навчитися їх також цінувати. Поважати чоловіка не за вчинки, а за те, що він є. Навчитися близькості. Помітити внесок матері у життя. Визнати неідеальність батька. Навчитися дружити та вибудовувати контакт з жінками.

Чуйний та розуміючий батько

При вдалому розкладі та досить хорошій матері такі дівчата виростають із правильною самооцінкою, впевнені у собі та своєму виборі партнера. Вони вибирають сильного та гідного чоловіка. Чітко розуміють, що вони хочуть і як до цього прийти.

Зазвичай вони займають добрі посади та будують міцну сім’ю. Прислухаються та поважають чоловіків, можуть бути опорою для друзів та близьких. Цінують себе та свій час.

За матеріалами Затишок

Залишити відповідь