Кінець навчального року: іспити, НМТ, контрольні, тести. Звісно, найкращий спосіб підготуватися — систематично все вчити і повторити матеріал перед іспитом. Але хто ж з учнів у це вірить? Підлітки по всьому світу дотримуються дивних прикмет перед іспитами, купують собі амулети на щастя та мають цілі списки забобонів та ритуалів. Зібрали для вас найоригінальніші.
Котлети переможця, яблука безпеки
Найбільше ритуалів та прикмет, як пише преса, пов’язані з харчуванням та одягом у день випробування знань. Як допоможе котлета зі свинини з яйцем, рисом та овочами? Може хіба додасть сил. А от у Японії вважають інакше: ця страва зветься «кацудон», що схоже на слово «кацу», тобто «перемога». Тож майбутні переможці мають з’їсти її вранці в день іспитів. На десерт варто обрати шоколадний батончик. Але не будь-який, а виключно KitKat, що вимовляється як «кітто катто». Лише він нібито здатен закріпити долю переможця, адже звучить майже як «кітто кацу», тобто «неодмінно виграти».
У Китаї не треба запихати в себе гору харчів, досить фруктів із горішками. Адже ківі тут співзвучне словам «легко скласти іспити», а кеш’ю «бажаю скласти».
У Гонконгу батьки готують страви з яблук та кладуть їх в усі кишені старшокласникам або студентам перед освітніми випробуваннями. Яблуко китайською мовою вимовляється як «ping guo», що також означає «безпека». Тому вважається, що яблуко допоможе безпечно скласти іспит.
Що в тарілці, те й у заліковці
Яблучне меню засудили б у Бангладеші. Адже тут вважають: небезпечно споживати яблука, томати, апельсини, капусту, яйця та геть усе, що має округлу або наближену до того форму. Мовляв, якщо з’їсти щось схоже на нуль, отримаєш нуль або оцінки, нижчі за прохідні.
В інших країнах є не лише страви-талісмани, а й такі, що нібито крадуть удачу. У Південній Кореї є суп з морських водоростей на щодень, який регулярно вживає більшість населення. Але перед тестуваннями чи співбесідами вживати його заборонено: після цієї слизької рідини знання вислизнуть із голови. Проте «липке» — інша справа. Липкі цукерки йот радять посмакувати дорогою до школи чи університету. Адже «йот» та «пройти іспит» звучать однаково.
Колір дня та червоне спіднє
У Китаї у тинейджерів є ще один забобон: червоний колір вважається щасливим. Коли людина раптово стає успішною, коли їй дуже щастить, про неї говорять: «Носить червоне спіднє». Це майже те саме, що у 1990-ті означало «Він у малиновому піджаку». Саме тому на іспити чимало хлопців та дівчат вдягають червону білизну.
В африканській країні Малаві не заведено стригтися перед іспитами, аби з волоссям не втратити накопичені знання.
В Індії кожен день тижня асоціюється з певним кольором. Тож старшокласники та студенти на іспит одягаються в кольори відповідно до дня. Понеділок — жовті та коричневі відтінки, вівторок — червоні, середа — зелені, четвер — сині та фіолетові, п’ятниця — білі та рожеві.
Як допомогти «третьому оку»
Але одяг — це ще не все, що потрібно для успіху, переконані в Індії та навіть пишуть про це в місцевій пресі. На іспитах не завадить третє око. Його символізує точка бінді, що нанесена в центрі чола за допомогою сандалової пасти або кумкуми. Саме таку роблять собі старшокласники, абітурієнти та студенти: третє око додає ясності розуму та дозволяє інтуїтивно здогадатися про те, чого не знаєш. Аби не довелося сильно напружуватися, слід мати при собі ще й підручники. Звісно, з ними не пустять до кабінету, але якщо джерела знань будуть десь у сусідньому приміщенні, інтуїції буде легше до них дотягнутися, ніж якби ті залишалися вдома. А в ідеалі добре б ще й готуватися протягом року до іспитів як слід, тоді інтуїції зовсім не доведеться напружуватися.
Аби доля не відвернулася, не можна хвалитися попередніми високими результатами у навчанні, а також розповідати подробиці іспиту чи тестування. Також варто отримати благословіння від найстарших членів родини, тож у дні напередодні випробувань знань спостерігається паломництво до бабусь, дідусів, їхніх старших братів чи сестер, яких доти учні могли бачити пару разів у житті.
Загадкові амулети та «прокляті» дати
Здавна, коли люди чогось боялися, вони зверталися до амулетів. У школярів та студентів з усього світу такого добра чимало! Наприклад, японські омаморі: мішечки з камінцями, сіллю, травами. Утім, не всі знають, що всередині, адже відкривати заборонено, аби не випустити благовоління. Особливо цінуються ті, що придбані не в магазинах, а в храмах. А ще більше сили має амулет із храму, присвяченого богам навчання Сугуваре Мітідзане або Юсіма Тендзін.
Також у Японії продають пов’язки на голову «Я складу іспит». Вони мають мотивувати на успішне навчання та покращувати пам’ять. Невідомо, чи це діє, але якщо прийти в такому вигляді на іспити, викладачі хоча б побачать рішучий настрій.
Чи пощастить, якщо іспит призначено на п’ятницю, тринадцяте? Когось ця дата лякає, хтось згадає про фільм жахів з такою назвою, а хтось запевнятиме, що йому щастить саме в такий особливий день. Але цифри не універсальні, навіть для європейських країн, особливо це цікаво, якщо порівняти. Наприклад, іспанець не вбачатиме в цій даті нічого незвичного. Інша річ, якщо йдеться про вівторок, тринадцяте. А в Італії проклятою датою оголошена таки п’ятниця, але сімнадцяте.
У Південній Кореї є забобон, який добре зберігає сили тим, хто готується до перевірки знань. Нібито писати вночі небезпечно — це привертає увагу духів, які потім заважатимуть на іспиті. «Шпаргалки» та інші неправдиві речі взагалі спонукатимуть їх покепкувати над учнем чи студентом та розвіяти його обман (а чи не вчителі це вигадали?). Краще поспати, у крайньому разі почитати підручники. Якщо ж хтось наважився писати, то хоча б не червоним кольором, адже тоді, мовляв, станеться біда (червоне асоціюється в цій країні з трауром).
Без слів, дотиків та з особливою жуйкою
У Замбії деякі люди вважають, що в дні іспитів не можна доторкатися до інших школярів чи студентів, оскільки так можна віддати знання іншим. Через це переконання абітурієнти не тиснуть нікому руки, боячись, що хтось вкраде знання та вступить до університету чи коледжу, так би мовити, їхнім коштом.
В африканській Гані радять мовчати в день іспиту (або хоча б дорогою до нього) та витрачати мінімум слів у відповідь інструкторам, учителям до початку перевірки знань. Що менше скажеш до того, то більше на самому іспиті. Тож замість словесного вітання учні стримано кивають і намагаються на все відповідати жестами, не розтуляючи рота.
Шлях до іспитів вважається важливим у багатьох країнах. У Швеції є два типи кришок каналізаційних люків: з літерою «А» та літерою «К». Забобонні учні та студенти намагаються у день випробувань не наступати на ті, на яких зазначено «А», адже із цієї літери на шведському починається чимало слів, що символізують всілякі неприємні поняття: втрата, безробіття.
У штаті Каліфорнія (США) є ритуал, який може виправдати сучасна нейрофізіологія. Треба під час повторення матеріалу придбати та жувати жуйку з незнайомим вам смаком, яку не обирали раніше. Скажімо, евкаліптову, кавову, лаймову. А потім саме таку жувати перед початком іспиту. Це не просто везіння. Смак та аромат дійсно активізують спогади про те, що людина повторювала. Адже мозок сприймає все комплексно, ніби відтворює зафільмований момент. До того ж ще 13 років тому американські вчені довели, що жування як невеличка фізична діяльність активізує мозок.
Певно, найцікавіша «підготовка до іспиту» відбувається у Франції. Тут підлітки беруть собі за репетиторів… чорних кішок. Як немає потрібного кольору, підійде будь-який мурчик. Людина гортає сторінки підручника та чекає, доки пухнастик торкнеться до них. Нібито треба повторити саме те, на що вказала лапа, бо на іспиті дістанеться саме ця тема.
А ми знаємо єдиний ритуал, який гарантує успішний результат на іспиті: сумлінне навчання протягом року та ефективне повторення матеріалу.
За матеріалами «Освіторія»
Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті