Розпочинаємо нову рубрику «Знайомимось із незнайомим», в якій ми познайомимося із дивовижними тваринами, про які навіть не мали уявлення, дізнаємося про їх звички, спосіб життя.
То ж, сьогодні ми дізнаємося про екзотичну ящірку молох, «сумну» рибу-краплю, про «родича» жирафа – окапі та яскравого тупика.
Молох
Молох – унікальна ящірка, яка водиться в Австралії. Завдяки наросту на голові, який грає роль помилкової голови, йому з легкістю вдається обдурювати як ворогів, так і власних жертв. Молох відрізняється ненажерливістю: харчується мурахами й за день може з’їсти до декількох тисяч особин.
Назва цієї нешкідливої ящірки походить від імені жахливого і кровожерливого фінікійського божества Молоха, якому приносили людські жертви. Ареал обмежений виключно пустельними районами Австралії.
Довжина тіла з хвостом не перевищує 22 см. У живленні переважають мурахи, яких ловить язиком. Тримається одиноко. У кладці буває 3-10 яєць.
Веде денний спосіб життя. Пересувається повільно. При небезпеці підгинає голову й підбирає кінцівки під тулуб. Інтенсивність забарвлення залежить від температури повітря і загального емоційного стану тварини. Коли на колючках тварини осідають краплі роси, то вода вбирається в покрив, наче у промокальний папір. Потім вона виступає краплями біля рота, і ящірці залишається лише її проковтнути.
Риба-крапля
Ця риба, якщо її можна так назвати, мешкає на значних глибинах світового океану. Зовнішній вигляд цієї істоти, оскільки назвати її рибою просто язик не повертається, настільки незвичайний, що відразу ж на думку спадає таке визначення, як об’єкт неземного походження. І хоча ця риба зовсім негарна, її вигляд навряд чи залишить байдужим того, кому вдалося побачити цю «неземну» істоту.
Форма тіла цього унікального створіння дійсно нагадує краплю, так і структура тіла повністю відповідає назві, оскільки відрізняється «текучістю», драглистою субстанцією, більше схожою на желатин. Якщо подивитися на цю істоту збоку або ззаду, то вона нагадує саму звичайну, нічим непримітну рибу коричневою, а часто тьмяно-рожевого, неяскравого забарвлення. У риби коротке тіло, яке має тенденцію звуження до хвоста. Хвостова частина відрізняється наявністю невеликих виростів, які мають схожість з шипами.
Цей представник океанських глибин виростає до пів метра максимально, маючи при цьому вагу, не більше 12 кілограмів, так що до океанічних монстрів вона не дотягує. Основне забарвлення риби – коричневе, а іноді рожеве, при цьому забарвлення неяскраве, що допомагає рибі маскуватися, перебуваючи біля самого дна. Це дозволяє рибі виживати в таких складних умовах.
На тілі риби-краплі немає звичної для риби луски. Крім цього, риба повністю позбавлена м’язів, хоча плавці все ж є, а інакше як би риба змогла пересуватися в товщі води. Її консистенція така, що вона більше нагадує порцію холодцю, який лежить на тарілці. Желеподібна речовина виробляється спеціальним органом. Те, що у риби луска відсутня і м’язи, можна віднести до переваг. Річ у тому, що переміщення на такій глибині вимагає витрат сил та енергії. Тому риба завжди перебуває в засідці й чекає, коли щось їстівне запливе в її величезний рот.
Риба-крапля мешкає на глибинах, на які не здатні пірнати аквалангісти. Її вперше описали в 1926 році, коли ця риба потрапила в тенета австралійських рибалок. Вже скоро мине 100 років, як світ дізнався про цю рибу, але вивчена вона вкрай мало.
Вважається, що дорослі особини ведуть відокремлений спосіб життя, а підшукують собі пару лише тоді, коли прийшов час розмножуватися. Вважається також, що риба-крапля воліє завжди перебувати в межах своєї території. При цьому вона рідко підіймається на глибину 600 метрів і менше.
Основним джерелом харчування риби-краплі є планктон, а також дрібні безхребетні. Якщо раптом, в її величезну пащу запливе щось більше дрібних безхребетних, то риба його обов’язково проковтне. Вважається, що вона харчується будь-якими об’єктами харчування, які здатні вміститися в її пащі.
Відомо, що риба-крапля відкладає ікру на дні океану, на тих глибинах, на яких вона живе. Після цього риба закриває собою ікринки, як би висиджуючи їх, як курка. Швидше всього, що самка таким чином захищає їх від можливих ворогів. Вона сидить на своєму гнізді (на ікринках) до тих пір, поки не з’явиться потомство. Після їх появи на світ, самка ще довго ними опікується.
Роль самки зводиться до того, щоб допомогти малькам освоїти такі складні умови проживання. Після появи на світ, самка шукає затишне місце на глибоководді, де і знаходиться зі своїм потомством перший час. Поки молоде потомство не стане повністю самостійним, мати їх продовжує опікувати. Підросла молодь, повністю самостійна, розпливається в різні боки, після чого вони навряд чи вже зустрінуться.
Тупик
Дорослі пташки нагадують маленьких пінгвінів, які ведуть схожий спосіб життя, пов’язаний з морем і його узбережжями.
Тупики літають і упірнають. Довжина їх тіла досягає 32-35 см, розмах крил – близько 50 см, а вага – близько 300-650 г.
Тупики – це безглузді чарівні птахи, які освоїли найхолодніші регіони Америки та Євразії. Розгледіти в пернатому суворого полярника неможливо – весь його образ нагадує клоунський костюм: яскраво-червоний дзьоб, набілена мордочка з підведеними очима, смішна хода, в міру вгодована тушка, одягнена у фрак. Хоч зараз бери та випускай на циркову арену.
Ці птахи ідеально пристосувалися до найжорсткіших умов. Мало того, що вони витримують холод, так ще й живуть у крижаній воді місяцями.
Навіть під час сну тупики гребуть лапками, щоб триматися на плаву. А під водою з чарівного пухляша тупик перетворюється на швидкісну ракету. Короткі крила слугують веслами, а перетинчасті лапки – мотором.
Птах розміром трохи більший за голуба пірнає на глибину майже в 70 метрів. А досягаючи межі, повертається на поверхню всього за 40 секунд.
У майстерності дайвінгу птах настільки вдосконалився, що за однією рибкою він не пірнає. За захід тупик хапає до 30 штук шпрот, оселедців і мойв. За день наш герой з’їдає 300 грамів риби – ⅔ від його ваги.
Пару тупики вибирають один раз і на все життя – без міцної опори в особі другої половинки на суворому полюсі нікуди. Тим більше гнізда тупики не будують. Замість цього вони риють повноцінні бункери. Орудуючи дзьобом і лапками, птахи викопують у м’якому торфі нірку. Сімейне подружжя оселиться там на найближчі два місяці, щоб виростити єдину дитину.
Окапі
Окапі – це тварини, які виглядають як з фотошопу. Хоча вони мають ознаки зебри, їхнє шоколадно-коричневе тіло більше схоже на коня, а обличчя – на жирафа.
Жирафи насправді тісно пов’язані з ними, оскільки окапі – представник родини жирафових (Giraffidae). Ці поодинокі тварини збираються разом лише для розмноження, і, як і жирафи, вони травоїдні. На жаль, через лісозаготівлю, полювання та поселення людей окапі зараз занесені до списку видів, що перебувають під загрозою зникнення.
Окапі, що мешкають в непрохідних джунглях, дуже потайливі й обережні. Самці ведуть самотній спосіб життя, а самки іноді утворюють невеликі групи й тримаються удвох зі своїм дитинчам.
Підписуйтеся на сторінку «Світлана» і першими дізнавайтеся про нові публікації на сайті